91 рік розпусти: Історія плейбоя Г'ю Гефнера, який збудував імперію на жіночому тілі

Гефнер уособлював стиль життя, який пропагує його журнал: секс, божевільні вечірки та красиві дівчата. Але сенс його життя полягав не просто в сексі - він також був відомим політичним активістом і філантропом, який часто давав гроші на благодійність.

Дитинство та ранні роки

Г'ю Гефнер народився 9 квітня 1926 року в Чикаго, що в Іллінойсі. Його батьки - Грейс та Гленн Гефнер були вчителями із досить консервативними поглядами. Вони були протестантами та жили чітко за правилами пуританської біблії.

Вели відлюдькуватий спосіб життя, обмежували себе у всьому, багато працювали і зневажали інтимні відносини, вважаючи, що близькість між чоловіком і жінкою потрібна виключно для продовження людського роду.

Тож у хлопця було досить складне дитинство. Гефнер згадував, що в сім'ї було табу на сигарети і алкогольні напої, тому що його батьки в один голос твердили одну фразу: "Так хоче Бог!". Йому не дозволяли ходити в кіно, заводити друзів.

Ще зі шкільних років Гефнер займався журналістикою: він заснував шкільну газету в середній школі, а у старших класах став президентом студентської ради.

Г'ю Гефнер навіть служив в армії США під час Другої світової війни. Він став військовим кореспондентом і там зрозумів, що картинки з напівоголеними жінками користуються популярністю у солдатів.

Після війни вступив в Чиказький університет та навчався на спеціальності “психологія”.

Як народився Playboy

Яскравий і амбітний, у 1949 році він працював помічником керівника персоналу компанії "Chicago Carton", а також в універмазі "Карсон Піріє Скотт". Згодом його взяли на роботу в журнал Esquire як рекламного копірайтера. Гефнер писав для чоловіків про моду і також публікував ілюстрації пін-ап художників того часу. Тоді у нього з’явилась ідея зробити журнал для чоловіків.

Г'ю Гефнер працював в Esquire до 1952 року. Чоловік попросив підняти йому заробітню плату на $5. Гефнеру відмовили і він вирішив піти.

Тоді він почав серйозно працювати над випуском власного журналу. Щоб мати кошти на випуск першого номеру, Гефнер підробляв у банку та взяв гроші від інвесторів.

Перше видання журналу було опубліковано в грудні 1953 році із оголеним зображенням Мерилін Монро. Напередодні йому попалася на очі стара армійська листівка з накладкою секс-символа, яка ніби підморгувала йому з картинки. Журнал став моментально популярним та розійшовся накладом в 50 тисяч примірників. 

Спочатку він хотів назвати свій журнал Stag Party (з англ. - Вечірка самців, Парубоча вечірка), але така назва вже була. 

Після успіху першого номеру, Гефнер почав наймати інших людей, які допомагали йому творити журнал та поступово створив цілий окремий світ Playboy. Нові люди робили журнал більш цікавим для аудиторії та підлаштовувались під сучасні тренди.

Сам Гефнер ніколи не вважав Playboy журналом про секс, тому що видання з кроликом кардинально відрізнялося від порнографічної друку. 

Еротика для журналу була лише красивою обкладинкою: на сторінках глянцю з'являлися як белетристика та інтерв'ю, так і обговорювалися серйозні теми. Наприклад, публікувалися статті Мартіна Лютера Кінга, а Фідель Кастро на сторінках говорив про революційну боротьбу.

Зі своїми еротичними зображеннями та цікавими статтями, "Playboy" знадобилось не так багато часу, щоб стати найпопулярнішим чоловічим журналом у світі. Продажі журналу росли з кожним місяцем.

Playboy став шалено популярним: через кілька років щомісяця у всьому світі купували більше мільйона копій. Натхненний феноменальним успіхом свого "стартапу", Гефнер провів перший джазовий фестиваль Playboy на стадіоні в Чикаго, який став відомим як найбільший вихідний день в історії джазу.

До 1960-х років ім'я Г'ю Гефнера стало синонімом "Доброго життя", якого так прагнули американці. Він не тільки був дуже заможним, але його завжди оточували прекрасні та сексуальні молоді моделі.

Він розширив свій бізнес та придбав Playboy Mansion - славнозвісний будинок Playboy. Він також написав декілька редакційних статей, що він називав "Філософією Плейбоя". У маєтку існували чіткі правила: у ньому могли жити лише повнолітні дівчата, їм заборонялось приймати будь-які наркотики і вони мали бути вдома до 21.00. За винятком, якщо вони не з Гефнером.

У 1963 році Гефнера заарештували за "публікацію і поширення непристойного журналу". Вважалося, що цю справу завели в ході неправильного судового розгляду, тому суд присяжних так і не зумів прийти до одноголосного рішення стосовно даного питання.

Успіх Playboy Enterprises досяг нових висот у 1970-х роках: журнал почав продавати понад сім мільйонів копій на місяць. Було також 23 клуби, курорти, готелі та казино Playboy, де понад 900 000 учасників по всьому світу. Компанія володіла рекорд-лейблом та компанією телебачення та кінематографа. Також випускала популярні телевізійні фільми.

Гефнер був на вершині успіху. Він встановив два рекорди Гіннеса. Чоловік може похвалитися найдовшою кар'єрою головного редактора, що працює в одному і тому ж журналі. Інший рекорд - за володіння найбільшою колекцією особистих вирізок.

Через напружену роботу, дикі вечірки та постійну увагу суспільства у 1985 році у Г'ю Гефнера стався інсульт. Засновник Playboy вирішив радикально змінити спосіб життя. Він передав контроль над компаніями своїй дочці Крісті і зосередився на благодійній діяльності.

Благодійність

Г'ю Гефнер активно займався кількома благодійними напрямками. Він допоміг організувати збір коштів, за допомою яких відновили Голлівудський вхід у 1978 році. Хефнер особисто вніс $27,000.

Він також пожертвував $100 тисяч школі кінематографічного мистецтва Університету Південної Каліфорнії, щоб створити курс "Цензура в кіно", а за його $2 мільйони доларів створили студію для вивчення американського кіно.

"Я закликаю всіх і кожного жити так, ніби ніякої нагороди в потойбічному світі немає. Керуйтеся мораллю, допомагайте близьким і нехай світ, який ви покинете, буде краще, ніж він був на початку вашого шляху."

Хью Хефнер обожнював тварин і часто організував благодійні вечори для збору коштів для їх порятунку. Крім того, він пожертвував 900 тисяч доларів для придбання землі, необхідної для встановлення знаменитого надпису "Голлівуд".

Нагороди та досягнення

У 1998 році його долучили в Зал слави Американського товариства журналів. Гефнер отримав премію Генріха Джонсона Фішера у 2002 році - це найвища нагорода в у сфері видавництва журналів.

Доктор Лоіс Лі, засновник та президент "Дітей ночі" нагородив Гефнера першим в історії статуеткою “Hero of the Heart” (Герой серця) в 2010 році за його непохитну відданость та щедрість. У Г'ю також є своя зірка слави у Голлівуді. 

Playboy зіграв важливу роль у сексуальній революції в Америці і залишається одним з найвідоміших брендів у світі.

Жінки, коханки та коханці

Незважаючи на плітки та чутки, Гефнер був одружений тричі та з кожною із дружин прожив близько 10 років.

Вперше Х'ю Хефнера одружився з Мілдред Вільямс у 1949 році. Вони не займались сексом до шлюбу - такими були їх принципи. У них було двоє дітей - дочка Крісті та син Давид. Пара розлучилася в 1959 році.

Наступні 30 років він жив життям ловеласа - насолоджувався дівчатами у його маєтку та не спішив заводити сім'ю. Він вдруге одружився в 1989 року з "Родзинкою року" Playboy Кімберлі Конрад. У нього є двоє синів із цього шлюбу. Пара розійшлась в 1998 році і остаточно розлучилася в 2010 році.

Втретє Г'ю Гефнера одружився у 2012 році із Крістал Харріс. Хефнеру було 86 років, його обраниці - 26.

Окрім жінок, з якими він одружився, він мав сексуальні стосунки з кількома іншими жінками, більшість з яких працювали на "Playboy". Серед його відомих коханок були Барбі Бентон, Бранде Родерік, Холлі Медісон і Кендра Вілкінсон.

Загалом, за словами самого Г'ю Гефнера, у нього було понад 1000 жінок. Більшість з них - це моделі Playboy. Він не раз зізнавався, що регулярно приймав Віагру для чоловічої потенції. У нього також були інтимні стосунки з чоловіками. 

Капітал Г'ю Гефнера становить понад $50 мільйонів. Кому залишаться ці гроші, поки що невідомо. Згідно із заповітом, його поховають біля могили Мерилін Монро.