14 березня в НБУ представили нові монети номіналом 1, 2, 5 та 10 грн та анонсували відмову від дрібних копійок. Як ці рішення позначаться на економіці
22 роки без змін
Остання зміна між дрібними металевими грошима та паперовими купюрами в нас відбувалася в 1996 році. “За цей час інфляція встигла суттєво змінити цінність української валюти, тож така розбивка між монетами та купюрами стала неактуальною”, - пояснює рішення НБУ в коментарі Еспресо.TV Член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Купюри низьких номіналів стали більше зношуватись, їх виробництво та обслуговування обігу стали дорожчими за їх вартість. Також за цей період змінилася поведінка споживачів та суттєво зросла частка безготівкових розрахунків.
За останні 5 років українці почали користуватися платіжними картками втричі частіше.
Якщо ще на початку 2013 року частка безготівкових розрахунків складала лише 13%, то станом на січень 2018 року вона зросла до 39%. Тож регулятор вирішив переглянути розбивку національної валюти.
Читайте також: Забути, як виглядає гривня. Чому світ відмовляється від готівки
Окрім того, своє рішення в НБУ пояснюють тяжінням до світової практики. "У міжнародній практиці номінальні ряди мають у середньому 12 номіналів грошових знаків (6 монет та 6 купюр - Еспресо). І ми маємо прагнути до цього", - заявив в.о. Голови НБУ Яків Смолій.
За словами Смолія, заміна банкнот на монети дасть можливість досягти оптимального співвідношення між якістю та кількістю банкнот і монет в обігу, що відповідатиме сучасним потребам держави та економіки, а також світовому досвіду. То коли чекати змін?
Важливо, що громадяни зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів.
НБУ не планує вилучати купюри з обігу. Просто не друкуватиме нових купюр, а згодом ті зносяться самі собою.
Уводитися ж в обіг нові монети будуть поетапно:
- перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні.
- другий етап - монети номінальною вартістю 5 і 10 гривні вводитимуться в обіг у 2019 – 2020 роках (точну дату НБУ повідомить додатково).
Вигляд нових монет: історичні особи з банкнот “житимуть” й на монетах
На реверсі монети номінальною вартістю 1 гривня зображено портрет князя Володимира Великого; 2 гривні – князя Ярослава Мудрого; 5 гривень – гетьмана Богдана Хмельницького; 10 гривень – гетьмана Івана Мазепи.
За рахунок заміни банкнот на монети регулятор планує зекономити близько 1 млрд гривень. Адже якщо монети “живуть” в обігу близько 20 років, то банкноти зношуються вже за рік.
Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот гривні Національний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40%) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень.
Собівартість виготовлення монет в НБУ не розкривають, пояснюючи це тим, що матеріал для їх виготовлення закуповують на відкритих тендерах. Тож не хочуть, щоб інформація про вартість впливала на ціни продавців сировини. Однак переконують, що вона значно нижча за номінал, тож навіть якщо монети розхапають на сувеніри, Україна втратить небагато.
Читайте також: Банки почали перевіряти, звідки українці взяли гроші. Як це відбувається
1 липня без дріб’язку
Ще одне рішення НБУ, яке набуде чинності з 1 липня - поступова оптимізація монет дрібних номіналів - поступово з обігу зникнуть 1, 2, 5 та 25 копійок.
Цікаво, що в НБУ також не збираються вилучати копійки, просто готівковий обіг не буде поповнюватися новими монетами зазначених номіналів. Тож користуватися ними, в теорії, можна буде ще довго.
Та вже ж механізм відмови передбачений - регулятор пропонує заокруглювати загальну суму покупки до 10 копійок.
Заокруглюватиметься вся сума в чекові, а не вартість кожного з товарів. Безготівкові розрахунки будуть без заокруглення.
Для спрощення розрахунків встановлюватимуться правила заокруглення загальної суми покупки:
- сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в сторону зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
- сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в сторону збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
"Якщо екстраполювати ці рішення на сьогоднішню структуру готівки в обігу, з нього зникне майже 47% від загальної кількості монет в обігу – це понад вісім мільярдів монет дрібних номіналів. Водночас, більш ніж один мільярд банкнот буде замінено монетами”, - підсумував Смолій.
В НБУ порахували, що середня кількість монет, що припадають на одного українця, скоротиться вдвічі, а банкнот в обігу стане на 40% менше. Й ефект від змін обіцяють вже через два-три роки.
Інфляція та зміна обладнання
Перше, що спадає на думку після рішення НБУ - чи не спричинить це проблем для бізнесу. Адже обладнання на кшталт кавових автоматів, платіжних терміналів, автоматів для купівлі квитків громадського транспорту та банківського устаткування розраховані на теперішні копійки та купюри. Чи зможуть підприємці та держава вже з квітня все переобладнати
В НБУ деталей щодо цього не надали, пояснивши, що під час автоматизованого перерахування монет на спеціальному обладнанні для їх ідентифікації використовуються технічні характеристики – розмір та вага, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи іншого матеріалу.
В Нацбанку запевняють, що рішення неодноразово обговорювалося, в тому числі з підприємцями, тож вони попереджені.
На питання, чому було просто не замінити паперові купюри на пластикові, адже це все ж зручніше, аніж ходити дзеленчати кишенями, в НБУ пояснили відсутністю відповідного обладнання.
“Потрібно повністю змінити технологію виготовлення грошей. Зношення устаткування грошово-монетного двору наразі невелике, тож недоцільно його змінювати”, - пояснив Смолій під час прес-конференції. Тож найближчим часом пластикових грошей регулятор вводити не планує.
З цим рішенням погоджується Віталій Шапран: “Металеві гроші більш довговічні. До того ж, пластикові купюри у світі ще не так прижились. Їх не зовсім зручно перевозити та носити населенню. У банках вже є устаткування для обслуговування обігу монет, так що дійсно буде економія на друку та обслуговуванні обігу грошей”.
Читайте також: Дешевих грошей не буде. Чому НБУ підвищив облікову ставку та що це дасть економіці
Вже в квітні Нацбанк планує влити в економіку по 5 млн кожного номіналу 1 грн та 2 грн.
Директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук під час прес-конференції заявив, що значного впливу на інфляцію зміни в розбивці між монетами та купюрами, а також відмова від дріб’язку не спричинять.
“Від таких операцій, якщо і буде інфляційний ефект, то хіба від округлення цін з копійок до 1 грн. Це може вплинути на інфляцію не більше ніж на 0,1% на рік, що несуттєво”, - вважає Віталій Шапран.
До того ж, нагадує експерт, весь прибуток НБУ йде до державного бюджету, тож зекономлений 1 млрд грн на заміні купюр на монети, не завадить.