Дешевих грошей не буде. Чому НБУ підвищив облікову ставку та що це дасть економіці

Підвищення на 1,5% - одне з найвищих за останні роки. Чому НБУ вдався до такого різкого підвищення та що буде з українською економікою після цього

Для чого це зробили

Згідно з теорією, підвищенням облікової ставки НБУ намагається “загасити” полум’я інфляції, яка протягом останнього року значно випередила прогнозовані таргети НБУ.

Наприкінці 2017 року інфляція сягнула 13,7%, хоча НБУ в інфляційному звіті передбачав, що вона не перевищить 9,1%.

Зараз інфляційні очікування, на думку НБУ, залишаються занадто високими, і регулятор намагається чинити опір, як може.

Вища ставка робить “дорожчими” гроші в банках. В теорії, кредити стають дорожчими, а от депозити брати вигідніше - адже ставки за ними зростають. Таким чином регулятор розраховує прибрати з ринку зайву ліквідність, тим самим дещо укріпити гривню.

Та на думку голови бюджетного комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України Тараса Козака, таке зростання – одразу на 1,5% – стало досить несподіваним.

Нацбанк двічі підвищив облікову ставку наприкінці 2017 року. Результатом стало суттєве зростання ставок комерційних банків за депозитами на три і шість місяців. Річні майже не зросли. Тепер, мабуть, зростуть, передбачає Козак.

Та чи зможе НБУ спинити загальмувати інфляцію своїм рішенням? Адже серед причин підвищення темпів зростання цін домінують фактори немонетарного характеру — тобто ті, вплив на які інструментами грошово-кредитної політики є незначним, пише Голова Ради НБУ Богдан Данилиш.

Цікаво, що підвищення ставки Голова Ради Національного банку Данилишин розкритикував . Про це він заявив в себе на сторінці в соціальній мережі Facebook. зазначивши, що це його експертне рішення: Він виділяє наступні чинники підвищення цін:

- підвищення тарифів на послуги житлово-комунального господарства ;

- відміна з 1 липня 2017 року державного регулювання цін на продовольчу продукцію;

- суттєве зниження рівня державної підтримки окремих підгалузей сільського господарства;

- підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року, що мало наслідком зростання заробітної плати у державному секторі економіки, яке не завжди супроводжувалося підвищенням продуктивності праці;

- різке збільшення експорту м'ясо-молочної продукції на тлі зниження обсягів її виробництва.

Економічні експерти сходяться на думці , що таким своїм рішенням Нацбанк хотів показати свою незалежність від популістичних баталій, які наростають в країні в передчутті майбутніх виборів.

Своїм рішенням НБУ ніби робить “щеплення” від популізму та застерігає від штучного підвищення видатків на кшталт зарплат, пенсій, які українська економіка поки що дозволити собі не може.

“За об'єктивної неможливості стимулювати економічне зростання монетарними методами треба переходити до реформ, які дозволять поліпшити якість бізнес-клімату і забезпечать зростання”,- пояснює виконавчий директор Фонду Блайзера Олег Устенко.

Які ризики

В економічному середовищі підвищення облікової ставки, а тим паче такого різкого, не очікували. Тож вчорашнє рішення НБУ викликало бурхливу дискусію. Частина експертів вважає його дуже ризикованим.

“Підвищення облікової ставки національного банку призводить до зменшення інфляції. Однак, жертвою при цьому буде економічне зростання”, - нагадує Устенко.

“В поточних умовах підвищення облікової ставки не сприятиме ефективному стриманню інфляції й може створити умови для гальмування темпів росту ВВП.- пише голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Крім цього, підвищення облікової ставки НБУ буде супроводжуватися підвищенням інших ставок, у тому числі за депозитними сертифікатами, наслідком чого стануть більші процентні витрати НБУ за цими сертифікатами та нижчий його прибуток, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Таким чином, намагання Правління НБУ стримати інфляцію за допомогою чергового підвищення облікової ставки може призвести до комплексу негативних наслідків, серед яких два найбільш значущі:

- гальмування економічного зростання через зниження попиту на кредити підприємствами реального сектору економіки;

- зростання споживчих цін через трансляцію підвищення витрат на сплату процентів по банківським кредитам у оптові та роздрібні ціни.

“Вважаю рішення Правління Національного банку України про підвищення облікової ставки до 16% річних, таким, що матиме переважно негативні наслідки для економічного зростання та цінової стабільності”, - застерігає експерт.