Забути, як виглядає гривня. Чому світ відмовляється від готівки

Терміном cashless прийнято називати прагнення держави максимально скоротити обсяги готівки в економіці шляхом переходу на безготівкові розрахунки. Україна вже кілька років поспіль намагається здійснити цей перехід, запроваджуючи різноманітні ініціативи.

Якщо раніше українці могли купувати за готівку товари чи послуги до 150 тис. грн, то вже з початку 2017 року - це лише 50 тис. грн. Все, що вище, потрібно “проводити” через банк.

Окрім того, з вересня запрацювала постанова НБУ № 42, яка зобов’язує банки перевіряти походження коштів клієнтів.

Читайте також: Банки почали перевіряти, звідки українці взяли гроші. Як це відбувається

Певні результати таких дій вже є. За даними НБУ, в першому півріччі 2017 року частка безготівкових розрахунків в загальному обсязі операцій з використанням платіжних карток в Україні становила 38,1%.

За рік кількість безготівкових операцій зросла на 30%, а їх обсяг збільшився на 40%.

До 2020 року НБУ прагне збільшити кількість безготівкових операцій до 55%. А співвідношення обсягу готівки до ВВП до цього часу повинне складати не більше 9,5% (зараз 14,6%).

Та до світових cashless-лідерів нам ще далеко. До прикладу, в США готівкою послуговуються лише в 5% випадків. Швеція звела цей показник до 8%.

Країни ЄС зобов’язалися здійснити перехід, задекларувавши прагнення в “Дорожній карті скорочення готівкових розрахунків”. В ній пропонується використовувати в готівковому еквіваленті не більше 10 тис. євро.

Що поганого в готівці

ЄС вбачає в готівці головне джерело фінансування тероризму - адже контролювати готівкові розрахунки практично неможливо.

Ще одна важлива місія cashless - виведення економіки з тіні. “Навіть у промислово розвинутих країнах 14-16% ВВП формується в тіньовому секторі”, - зазначає DW німецька економістка Гайке Йобґес. В Україні в тіні, за даними Міністрерства економічного розвитку та торгівлі, перебуває 38% економіки.

Та обходиться користування готівкою нам недешево, адже банки повинні дбати про захист купюр від фальшивомонетників, часто змінювати їх, якщо банкнота пом’ялася, порвалася чи застаріла. Про вигоду використання монет взагалі не йдеться - часто їх випуск обходиться більше за номінал.

В результаті, за даними ООН, людство витрачає на обслуговування готівкових розрахунків 0,5-1% світового ВВП - приблизно стільки ж йде на авіаперевезення.

Використання безготівкових розрахунків часто безпечніше (гаманець можуть вкрасти) та зручніше, адже не потрібно носити за собою десятки або й сотні купюр. Часто такий спосіб оплати в рази швидший. Заради справедливості варто сказати, що гроші на картці також не захищені на 100%, наприклад, від інтернет-шахраїв. 

Людство поступово звикає до цього способу розрахунків. Опитування, проведене фінансовим конгломератом ING, свідчить, що 38% респондентів готові повністю перейти на безготівкові розрахунки.  34% користувачів заявили, що нечасто користуються готівкою вже зараз, а 78% відзначили про намір рідше використовувати її в майбутньому.

Забудьте про картки

Важливо розуміти, як українці користуються безготівковими можливостями.

За словами Сергія Францішка, директора з розвитку бізнесу Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії під час КМЕФ-2017, зараз в Україні 30 млн активних карток. Майже ⅔ операцій українці здійснюють для оплати.

Джерело: НБУ

Банки зробили все можливе, щоб в кожного з нас з’явилася картка. Але за користування ними треба платити комісію. Та й вартість виготовлення однієї картки з чіпом і безконтактним інтерфейсом становить приблизно 1,5-2 євро. Її потрібно змінювати, ходити до банку, чекати в черзі. А згадайте, скільки додаткових карток ще додають до основної - часто їх одразу ж викидають. Тож не дивно, що світ тяжіє до зміни й цієї моделі.

За словами банкіра, раз на тиждень кожен четвертий європеєць купує щось в онлайні.

Майже 97% українців замовляли щось онлайн принаймні раз. Більшість покупок починається з пошуку на смартфоні (60%). А загалом українці проводять 4 години на добу, переглядаючи щось на мобільному. Тож не дивно, що 72% наших громадян готові щось купувати саме за допомогою смартфону.

Смартфон став революцією для банкінгу. Сервіси на кшталт Apple Pay, Samsung Pay, mVisa чи MasterPass дозволяють здійснювати платежі за секунди.

В Німеччині через розвиток технологій з 2000 року вже закрили чверть банків. Та є країни, де в традиційних банках взагалі немає потреби.

Наприклад, Сомаліленд - невизнане ніким утворення, що відкололося від Сомалі, може стати першою в світі державою з абсолютно безготівковою економікою.

Таким “технологічним проривом” Сомаліленд завдячує катастрофічній інфляції. Зараз за $1 жителі невизнаної країни змушені віддавати по 9 тис. сомалілендських шилінгів.

Місцева валюта настільки знецінилася, що для походу на ринок потрібні сумки з пачками паперових грошей

Тепер більшість платежів сомалілендці проводять через Zaad - мобільний додаток, який працює навіть на примітивних моделях телефонів та не потребує доступу до інтернету.

В Україні теж є приклади використання мобільних додатків. Так, наприклад, через Приват24 вже є можливість оплачувати проїзд в громадському транспорті. Також можна розраховуватися за допомогою Facebook-бота.

Читайте також: 15 ботів, які спростять вам життя: Вистояти чергу, замовити квитки, вивчити мову

Ще однією альтернативою традиційним банківським розрахункам можуть стати криптовалюти. Таким шляхом пішла, наприклад, Венесуела. У період між 2014 і 2016 роками кількість користувачів лише однієї венесуельської біткоін-біржі зросла з декількох сотень до більш ніж 85 тис. Та зараз цих новаторів переслідує офіційний Каракас.

Частина країн досі не визнає криптовалют. Над створенням власної цифрової валюти вже міркують Індія, Естонія та Японія. А Вануату вже пропонує придбати громадянство за 43 біткоіни.

В Україні днями заявили про легалізацію криптовалют - відповідний законопроект вже зареєстрували в Раді.

Хабарі, шахрайство та безготівкова милостиня

Попри чесельні переваги, криптовалюти поки неможливо контролювати, тож небезпека у фінансуванні тероризму для них також властива. Якщо готівку у вас можуть вкрасти, то небезпека втрати електронних грошей менша, але теж є.

Досвід інших країн свідчить, що з переходом на cashless слід бути буде послідовним та обережним.

До прикладу, в Індії на готівку списували колосальний рівень корупції в країні та тінізацію економіки (чверть ВВП). Тож в один день, 30 грудня, жителів країни змусили здати всі крупні банкноти до банків. Результат - величезні черги до банків, поступове звикання до електронних засобів в містах та абсолютне нерозуміння, як діяти незаможним жителям в селах (де технологій часто немає).

На рівень корупції такий радикальний перехід вплинув мало - замість купюр для хабарів почали використовувати земельні ділянки, цінні метали, будинки, годинники.

Ще одна небезпека - монополізація. В Сомаліленді гроші всіх громадян опинилися в руках двох компаній (розробників мобільних додатків), які до того ж не гребують спекулювати курсом долара.

Потрібно бути готовими й до нових викликів cashless-економіки. Й тут найкраще допоможе досвід Китаю. Зараз в КНР шалено популярні дві платформи для електронних розрахунків - Alipay (450 млн користувачів) та WeChat (768 млн користувачів). Китайці звикли з їх допомогою робити фактично все: від традиційних купівлі їжі й одягу чи розрахунків в ресторанах до “таємних” подарунків на весілля, пожертвувань в храм та навіть милостині. Всюди є QR-коди, які за допомогою додатку зчитують та одразу ж надсилають гроші.

Китайці роздають милостиню безготівково  Джерело: A16z

Але нові технології призводять до нових видів шахрайства. Наприклад, популярними стали “інноваційні крадіжки”. Злодії крадуть з автомібілів бокові дзеркала, залишаючи на місці злочину записку з QR-кодом. Заплативши $50-100, постраждалі отримують адресу, де заховане дзеркало. Якщо ж ні - власникові доводиться купувати нове.