Новий Бундестаг: якими будуть вибори у Німеччині і чого очікувати Україні

Як відбуваються вибори у Бундестаг в Німеччині

Традиційно до Бундестагу обирали 733 депутатів, і власне німецький парламент був чи не найбільшим у світі. Проте після реформи виборчого законодавства у Німеччині кількість мандатів скоротилася до 630. Відтепер така цифра залишатиметься сталою для усіх майбутніх виборів, зокрема й для виборів, які відбудуться вже 23 лютого.

На виборах до Бундестагу кожен виборець має два голоси. Перший – для вибору кандидата у своєму виборчому окрузі, а другий – для вибору партії. Партійні списки висуває кожна з 16 федеральних земель країни, тим часом одномандатних округів є 299, що мало б гарантувати представництво у парламенті кожному округу.

Щоб потрапити у парламент партіям-претендентам потрібно перестрибнути мінімальний бар’єр у 5%. Ця норма була запроваджена для того, аби уникнути представництва великої кількості дрібних партій, які не зможуть дійти до консенсусу. Ще один варіант все ж потрапити до Бундестагу – це здобути три прямі мандати. У цьому варіанті здобуття трьох мандатів за мажоритарною системою також дозволяє партії пройти до німецького парламенту і формувати фракцію.

Тим часом голосувати за нового канцлера, який є найвпливовішою фігурою у сучасній політичній системі Німеччини, буде свіжосформований Бундестаг. 

Претенденти на місця у Бундестазі: хто має найвищі шанси

Загалом на виборах 23 лютого німці обиратимуть своїх кандидатів серед 29 представлених партій, які офіційно визнала Федеральна виборча комісія. Проте найімовірніших нових партій-членів Бундестагу значно менше.

За опитуваннями, 5-відсотковий бар’єр без жодних проблем проходять блок ХДС/ХСС, АдФ, СДПН та "Зелені". Тим часом на межі балансують Ліві, BSW та ВДП.

ХДС, тобто Християнсько-демократичний союз, традиційно йде на вибори разом із Християнсько-соціальним союзом. Це та партія, яка наразі посідає найвище місце у рейтингу із 32% підтримки і яка є позитивним сценарієм як для України, так і для Євросоюзу. ХДС виступає за продовження допомоги Україні та говорить про необхідність збільшення витрат на оборону і обов'язковість військової служби.

Попередньо виривається на другу позицію, маючи 21%, ультраправа "Альтернатива для Німеччини", відома своїми проросійськими поглядами та зв'язками, а також різкими висловлюваннями її членів – за деякими з них навіть уважно стежать спецслужби через їхні екстремістські заяви. Тим часом партія обіцяє своїм виборцям зниження податків, різко виступає проти мігрантів, а поряд із тим виступає за зняття санкцій з Кремля.

СДПН, Соціал-демократична партія Німеччини посідає наразі третю позицію із 14% та обіцяє своїм виборцям підвищення мінімальної заробітної плати, разом із тим також говорить про жорсткішу позицію щодо мігрантів, проте таким чином, аби це не стосувалося кваліфікованих працівників. Не залишає осторонь СДПН і теми України, обіцяючи продовжувати підтримку.

Тим часом "Зелені" маючи аналогічний рівень підтримки із СДПН, готові відступити від деяких своїх жорстких моментів кліматичної політики та пропонують знизити податки на електроенергію в ЄС. Окрім того, вони також хочуть сприяти збільшенню спільних закупівель озброєнь в ЄС і підтримують вступ України до НАТО.

Ліві (Die Linke) перед самими виборами, за результатами останніх опитувань, перебувають дещо вище крайньої 5-відсоткової межі. Вони традиційно вимагають законодавчо обмежити зростання орендної плати, підвищити мінімальну заробітну плату та, відповідно, збільшити податок на багатство.

BSW, або ж Альянс Сари Ваґенкнехт балансує на межі, оскільки опитування показують від 4 до 6% підтримки. Ця партія виступає проти збільшення витрат на озброєння і проти постачання зброї в зони конфліктів та воїн, зокрема й проти збройної допомоги Україні. Також хоче дешевих енергоносіїв, зокрема з Росії, а відповідно хоче зняття санкцій з Кремля.

ВДП – Вільна демократична партія Німеччини – скоріше сповзає до 4% підтримки, тому, ймовірно, залишиться за бундестагівським бортом. Проте тут говорять про необхідність посилення правила виплати допомоги із безробіття і скорочення виплати тим, хто не може довести, що активно шукає роботу. Поряд із внутрішньополітичними моментами, партія виступає за надання Україні ракет дальнього радіуса дії.

Чотири кандидати на роль нового канцлера Німеччини

На посаду канцлера претендують четверо кандидатів. Це лідер блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, чинний канцлер Олаф Шольц від СДПН, лідер "Союзу 90/Зелених" Роберт Габек та лідерка ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель. Усі вони взяли участь у теледебатах напередодні виборів – і це був перший випадок в історії Німеччини, коли дебатували одразу четверо, хоч тут і не обійшлося без скандальних моментів, очікувано спричинених кандидаткою від АдН.

Отож, найімовірнішим кандидатом на перемогу наразі є Фрідріх Мерц, зважаючи на рейтинги його партії. Проте не втратив бажання залишитись у цій ролі також Олаф Шольц. Власне між цими двома кандидатами й розгортається головна боротьба. Поряд з ними залишається з меншою ймовірністю успіху Роберт Габек. Тим часом найскандальнішою та найбільш суперечливою претенденткою стала Аліса Вайдель, чия партія також має помітно високий рівень підтримки. 

69-річний Фрідріх Мерц має юридичну освіту, а у політиці вже понад 30 років. Він переконаний, що Німеччина повинна взяти на себе лідерство у Європі. А також активно виступає за необхідність тримати курс на озброєння своєї країни задля безпеки як у зв'язку із війною в Україні, так і з погляду у майбутнє. Щодо України, він вже кілька разів під час повномасштабного вторгнення відвідував Київ та зустрічався із Зеленським, й на власні очі бачив наслідки окупації Київщини. На його думку, Україна повинна бути членом НАТО та має всі перспективи стати членом Євросоюзу. Також він підтримує надання українцям гуманітарної та військової допомоги. Щобільше, під час Мюнхенської безпекової конференції він підтримав передачу Україні далекобійних ракет Taurus.

Фрідріх Мерц, фото: gettyimages

Чинний канцлер Олаф Шольц дуже хоче зберегти посаду за собою. Проте рейтинг має низький напередодні виборів. Він також переймається проблемами міграції, хоче підвищити мінімальну зарплату та пропонує оподатковувати надбагатих. Разом із тим він вкотре запевнив Зеленського у підтримці України. Хоч Шольц і виступає проти надання Taurus, але все ж переконаний у потребі Україні мати сильну армію. Тут варто відзначити, що за час його лідерства, Німеччина посідає друге місце за рівнем підтримки України фінансово та збройно. Також він переконаний у важливості озброєння власної країни.

Олаф Шольц, фото: gettyimages

55-річний Роберт Габек прийшов у політику 20 років тому із зовсім іншої сфери – до того він писав дитячі книжки та детективи. У своїй політиці, перебуваючи на посаді також віцеканцлера, він неодноразово виступав за необхідність пошуку нових джерел енергії та за збільшення відновлюваних джерел. Його цікавить передовсім кліматична політика, щодо якої він має амбітні плани, та зниження податків на електроенергію для ЄС. Разом із тим, як і попередні кандидати, "зелений"міністр економіки також виступає за збільшення витрат на оборону. Він підтримує вступ України до НАТО на подальшу допомогу.

Роберт Габек, фото: reuters

Кандидатка від найбільш одіозної АдН 45-річна економістка Аліса Вейдель зупинилася здебільшого на темах енергетики та міграційної політики. Вона обіцяє позбутися вітроелектростанцій, закрити кордони Німеччини та вийти зі спільної системи надання притулку ЄС. Поряд із цим не оминула вона й теми України, ультраправа лідерка неодноразово повторювала заклик припинити постачати українській армії зброю та скасувати санкції з Кремля, ба більше, навіть висловилась за необхідність відновлення торгових та економічних відносин з Росією. Тим часом Ілон Маск кілька днів тому висловив їй свою підтримку, мовляв, і партія найкраща для Німеччини, і канцлерка з Вайдель також.

Аліса Вайдель, фото: gettyimages

Як впливатимуть вибори у Німеччині на Україну та війну з Росією

Після усіх заяв американського президента Дональда Трампа, для України стає вкрай важливою підтримка Європи. А від початку російського повномасштабного вторгнення саме Німеччина виявилася найактивнішим західним союзником України після США, зокрема за обсягами військової допомоги, якої надала близько 44 млрд євро. Тому ситуація у владних колах відіграє важливу роль.

Варто відзначити, що більшість провідних партій все ж сходяться на крайній потребі підтримувати Україну як зброєю, так і фінансами. Принаймні три партії, яким опитування пророкують потрапляння до Бундестагу, усвідомлюють безпекові виклики, що сьогодні постають перед Європою.

фото: gettyimages

Тож постає питання, якою буде коаліція у новому німецькому парламенті. Адже після виборів партія-переможець повинна провести переговори з іншими партіями, аби сформувати нову урядову коаліцію. 

Фактично вже зрозуміло, що найбільше мандатів отримає ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцом, відповідно йому й доведеться шукати точки дотику з іншими. Він вже пообіцяв у жодному разі не співпрацювати з ультраправими. 

"Для нас не може бути й мови про співпрацю з АдН", – наголосив напередодні виборів Мерц.

І тут непростим моментом є те, що між усіма прохідними партіями є розбіжності, а їхні погляди на окремі програмні питання різняться суттєво. Попри це, виходячи із попередньої обіцянки, варіантів для коаліції можна прогнозувати три: ХДС/ХСС+СДПН, ХДС/ХСС+"Зелені", або ж ХДС/ХСС+СДПН+"Зелені". Проте останній варіант буде чи не найскладнішим, оскільки доведеться долати подвійні розходження у поглядах.

У будь-якому випадку перед Мерцом постане непросте завдання. І з огляду на подальшу підтримку України, і на безпекові процеси у самій Німеччині, і на необхідність робити кроки для згуртування Європи.