Ціна президентської кампанії-2019

Офіційно президентська кампанія-2019 стартує через півроку. Однак рекламні щити, Інтернет і телебачення вже сьогодні заполонила політична реклама. 

В пошуках ознак передчасного старту виборчої кампанії ми вирушили в тур по країні.

Голова Аграрної партії Віталій Скоцик, соціаліст Ілля Кива, народний депутат Сергій Тарута, який раніше заперечував свою причетність до партії "Основа", Дмитро Добродомов та Анатолій Гриценко – їхні імена заполонили вулиці українських міст. Наймасштабніші білбордні кампанії розгорнули Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Керівник регіонального рекламного агентства, що діє в Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Дмитро Михайлов зазначає: попит на політичну рекламу активізувався ще в травні.

Вартість розміщення такої реклами часто залежить від суб’єктивних факторів. У Харкові розміщувати рекламу того чи іншого кандидата чи ні – вирішує мерія, - розповідає власник місцевого рекламного агентства Євген Куліш. Власне, ім’я мера міста Геннадія Кернеса ми найчастіше зустрічали на рекламних щитах.

У Львові власники рекламних агентств розмовляти з нами на камеру відмовилися. Анонімно повідомили: львівські компанії, які раніше займалися зовнішньою рекламою, нині витіснені з ринку київськими та навіть російськими і французькими. Вартість розміщення одного білборду в місті коливається від 5 до 7,5 тисяч гривень на місяць. Це вдвічі дорожче, ніж ціна розміщення відповідної реклами в Слов'янську та Краматорську. Загалом по Україні нараховують 100 тисяч рекламних щитів. У Києві їх найбільше, а ціни найдорожчі, 10-15 тисяч за місяць в залежності від місця розташування,- каже керівник столичного рекламного агентства Федір Дяченко.

Першим політиком, який заявив про те, що йде в Президенти за допомогою білбордів, став позафракційний народний депутат Віктор Чумак. Ми поцікавилися у політика, скільки коштувало йому березневе розміщення 77-и рекламних щитів по Києву.

"Вони коштували менше мільйона гривень, всі ці білборди разом", - відповів нардеп. В той же час, депутат категорично заперечив значимість впливу грошей на результат виборчої кампанії.

"Джинса на телебаченні"

В тренді нової президентської кампанії – так звані "вірусні" відео в Інтернеті. Щоб бути ближчими до народу, кандидати взяли на озброєння блогерські "фішки", освоїли ютуб та фейсбук. Найактивніший серед "політиків у мережі" - народний депутат від партії "УКРОП" Олександр Шевченко. Його ролики є і на телебаченні.

"Найдорожчим майданчиком для політичної реклами залишається телебачення. Мільйони гривень йдуть що на передвиборчі ролики, то й на приховану рекламу", - розповідає аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.

"Що стосується так званої джинси, конкретні олігархічні канали підтримують конкретні політичні партії і конкретних політиків. До прикладу, канал 1+1 має особливе ставлення до партії "Укроп" і віднедавна до "Батьківщини". Телеканал "Україна" особливе ставлення має до Радикальної партії і Опозиційного блоку. "Інтер" найбільше висвітлює діяльність Юрія Бойка", - відзначає аналітик.

Згідно з інформацією в офіційних звітах партії, лише за друге півріччя 2017-го року "Опозиційний блок", співголовою якого є Юрій Бойко, перерахував телеканалу "Інтер" більше 10-и мільйонів гривень за рекламу. Це гроші платників податків, які отримала політсила в рамках системи державного фінансування політичних партій. На наше запитання, чи оплачує "Опозиційний блок" запрошення Юрія Бойка в ефіри новин телеканалу "Інтер", співголова партії відповів, що "все відбувається в рамках чинного законодавства".

Наступний кандидат в президенти Вадим Рабінович за підтримки іншого одіозного нардепа та партнера по партії "За життя" Євгена Мураєва пішов іще далі – на його рейтинг цілодобово працює цілий телеканал. А сам Рабінович для просування себе в президенти освоїв нову професію – журналіста, – і веде авторську програму. За словами експертів, його потенційні виборці – це винятково аудиторія телеканалу "Ньюз Ван".

Президентське крісло ціною в $ 100 000 000

Грошова застава у два з половиною мільйони гривень, необхідність повсюдної реклами в медіа, потім самі вибори, коли потрібно оплатити роботу політтехнологів і тисяч спостерігачів. Усе це робить виборчі перегони дорогим задоволенням, - розповідає Голова "Комітету виборців України" Олексій Кошель. Аналітик вважає, що президентська кампанія обійдеться кандидатам в 80-100 мільйонів доларів. І це не рахуючи витрат на так звану технологію "підкупу виборців".

Білбордні перегони

Передвиборча кампанія – боротьба не лише гаманців, але й ідей та лозунгів. Україна переможе, час змін, життя по-новому. Попередня президентська кампанія охопила здебільшого питання боротьби з корупцією та швидкого закінчення війни. Але якщо у 2014-у йшлося про перемогу, то сьогодні з вуст деяких кандидатів лунають тези про мир за будь-яку ціну. Так, кілька тижнів тому "Опозиційний блок" розгорнув білбордну кампанію "Україні потрібен мир". Підхопив цю тему й Ілля Кива, який розмістив серію білбордів з неоднозначним сенсом.

В свою чергу, президент України Петро Порошенко розгорнув всеукраїнську рекламну кампанію, зосереджуючи увагу виборців на "власних" здобутках.

Джерело фінансування білбордних кампаній Президента спробували віднайти в громадському русі "Чесно". На інформаційні запити в Адміністрації Президента повідомили, що не мають відношення до розміщення рекламних щитів. В той же час на рівні районних державних адміністрацій активістам розповіли, що білборди розміщували як соціальну рекламу.

Наймасштабнішу рекламну кампанію поки має Юлія Тимошенко, яка запропонувала виборцям так званий "Новий курс країни". Це назва всеукраїнського форуму, який відбувся 15 червня у Києві. Захід вже минув, але неактуальні вже білборди продовжують висіти на вулицях українських міст.

Зовсім трохи поступається Юлії Володимирівні за кількістю білбордів інший народний депутат Сергій Тарута. За словами політика, білбордна кампанія його партії "Основа" наповнена глибинним сенсом. Тарута переконує: його партія фінансово прозора, на відміну від інших. Однак політик не може назвати хоча б приблизну суму коштів, які пішли на партійну білбордну кампанію.

Слідом за Сергієм Тарутою заперечує старт своєї передвиборчої кампанії і народний депутат з партії "Народний контроль" Дмитро Добродомов. Хоча Львів та область густо всіяні білбордами з зображенням політика.

Законотворчі фантазії як засіб піару

На рівні зі збільшенням медійної активності, однією з ключових ознак виборчої кампанії є й зміна формату законодавчої роботи. Експерти зазначають, що останні три-чотири місяці в парламенті з’являється низка так званих передвиборчих законопроектів.

Для прикладу, один законопроект передбачає збільшити вдвічі рівень пенсії, інший законопроект передбачає всі конфісковані кошти на митниці спрямовувати на збільшення пенсій. І подібних депутатських фантазій насправді є достатньо багато.

Концерти, жарти і одруження

Потенційні кандидати в Президенти з позаполітичних кіл також знаходять оригінальні піар-рішення. Так, експерти очікують, що співак Святослав Вакарчук може оголосити про своє рішення йти в Президенти прямо під час концерту гурту "Океан Ельзи" на День незалежності. А Володимир Зеленський натякає на свої політичні амбіції у власних гумористичних шоу та кінофільмах.

Вражає своєю активністю головний радикал країни Олег Ляшко. Він почав відвідувати футбольні матчі, розмовляти російською, купувати одяг на ринку і навіть одружився. А в міжсесійну паузу відправився у турне по українських селах. Усі відео-звіти активно тиражуються у соцмережах. І, за словами експертів, також свідчать про початок виборчої кампанії.

І знову підкуп виборців

Попри масштабну політичну рекламу кандидатів, головною технологією наступної президентської кампанії політтехнологи називають підкуп виборців . Такої думки дотримується й один із розробників двох виборчих кампаній Віктора Ющенка Денис Богуш. Сприятиме цьому й низький рівень довіри українців до політиків. 10% голосів можуть обійтися в 30 млн доларів, вважають експерти.

Попри законодавчу заборону займатися агітацією у недозволений для цього час, політики не гребують розповідати з екранів про власні здобутки і вивішують на білбордах нові обіцянки, а замовні соціологічні опитування вже заполонили стрічки новин різноманітних ЗМІ.

При такій дорожнечі виборів у країні з найменшим рівнем життя населення в Європі, говорити про рівність можливостей не доводиться. На шляху до президентства кандидати витрачають мільйони доларів. А гроші ці позичені і їх доведеться якимось чином віддавати.