Сталевий характер
Тоні Беллью, на перший погляд, не виглядає найскладнішим суперником Олександра Усика у кар’єрі. Британець не володіє винятковими боксерськими талантами. Він повільний, обмежений у технічному арсеналі та прямолінійний. Опоненти "читають" його, немов, відкриту книгу. У британця непереконливий захист, який легко розбивається контратаками.
Проте, перше враження оманливе. Свої недоліки Беллью сповна компенсує характером та наполегливістю. На рингу він не боїться йти у відверті розміни ударами. Ризикує там, де інші воліють бути обережними.
Саме тому Беллью став популярним у Британії, адже глядачі люблять видовищні поєдинки, а не шахи у рингу. До всього Тоні ще й майстер підігріти інтерес публіки розмовами та додати інтриги. Більшість українських боксерів, із Усиком включно, ставляться до цього скептично, та переконані, що все потрібно доводити у рингу. Але бокс - це шоу та бізнес, у якому потрібно працювати не лише кулакам. А у вмінні вивести балачками суперника із рівноваги Беллью мало рівних.
Соціальний ліфт
Для Тоні Беллью бокс став справжнім соціальним ліфтом, завдяки якому він перетворився на одного з найвідоміших спортсменів Британії та заробив великі гроші. Тоні народився у бідному робітничому кварталі Ліверпуля та мав небагато шансів досягти у житті успіху. Він це добре розуміє та пишається своїм походженням.
"Я - продукт свого середовища. Там, де я народився, ніхто не має серйозної освіти. Серед нас немає адвокатів та лікарів. Є пара футболістів, пара бійців з клітки. Діти сидять весь день у комп'ютерних іграх та соціальних мережах, а потім виходять вночі на вулиці з ножами", - розповідає британець.
За словами Беллью, у бокс він пішов через батька, який був жорсткою людиною зі складним характером. Юнак хотів йому довести, що він чогось вартий. "Я думаю, що він дійсно пишається мною і тим, чого я досягнув", - каже зараз Беллью, який на початку кар’єри довго себе шукав.
Спершу він займався кікбоксингом та досягнув суттєвих успіхів. Здобув 100 перемог, 68 з яких - нокаутом. Проте цей вид спорту за рівнем гонорарів та перспектив не йде у жодне порівнянням із можливостями, які відкриває великий бокс.
Подушки та розбиті обличчя
Беллью помітили та переконали його у 20 років наважитися на зміни. Британець почав серйозно займатися боксом. А на життя Беллью заробляв, працюючи на подушковій фабриці.
"Я прокидався зранку, о пів на шосту сідав на автобус та із сьомої до четвертої набивав та зшивав подушки, а потім йшов на тренування", - пригадує Беллью.
Попервах бокс не приніс британцю, ні слави, ні грошей. На любительському рингу Тоні не досягнув великих успіхів. За п'ять років серед аматорів він провів 47 поєдинків, 40 з яких виграв та тричі ставав чемпіоном Британської боксерської асоціації. Це не допомогло йому стати першим номером збірної та досягти успіху на міжнародному рівні.
Читайте також: Чому українському боксеру Усику ще рано у надважку вагу
У 25 років Беллью опинився перед вибором - кидати бокс, або переходити у професіонали. Він каже, що у той момент йому неабияк допомогла дружина - Рейчел, яка у нього повірила у складний момент.
"Без Рейчел я б не був боксером. Є простіші способи заробляти гроші, ніж отримувати у обличчя та проводити ночі у лікарні, ламати руки та сидіти місяцями на дієтах", - переконаний Беллью.
Андердог
Та врешті рішення британця залишитися у боксі виявилося правильним. Він крок за кроком рухався вперед та досягнув мети - отримав чемпіонський бій за титул WBO (Всесвітньої боксерської організації) у напівважкій вазі (до 79,9 кг).
15 жовтня 2011 року у Ліверпулі Беллью зустрівся із іншим британцем - Нейтаном Клеверлі. Він провів конкурентний бій, у якому програв за очками - один суддя зафіксував нічию, двоє інших віддали перемогу супернику.
Наступного шансу довелося чекати два роки. 30 листопада 2013-го у Квебеку британець спробував відібрати титул чемпіона WBC (Всесвітньої боксерської ради) у канадця Адоніса Стівенсона.
Беллью був незвично млявим та обережним, але не уникнув принизливої поразки. Стівенсон відправив його у шостому раунді в нокдаун, потім кинувся добивати, і хоча Беллью залишився на ногах, суддя зупинив поєдинок. Через другу поспіль поразку в чемпіонському поєдинку за британцем закріпився статус андердога.
Щось знову було потрібно міняти. Після цієї поразки остаточно з’явилося розуміння, що напівважка вага - це не його категорія. Британцю було складно скидати вагу. Беллью підходив до поєдинків виснаженим та втрачав перевагу в потужності.
Бомбардувальник
У нього ніхто не вірив. Фахівці крок зі зміною категорії сприйняли скептично. Мовляв, якщо не впорався у напівважкій вазі, то у крузервейті (до 90,7 кг) він і поготів приречений на невдачу.
Але рішення виявилося виправданим. Британець набрав необхідну масу та зміг реалізувати свої головні козирі - ударну міць та шалений натиск, за які його прозвали "бомбардувальником".
Читайте також: Як Усик покарав Хука за нахабство
У важкій вазі Беллью здобув вісім перемог поспіль та став чемпіоном світу. Зробив він це на ліверпульському "Гудісон Парку", де грає його улюблена футбольна команда - "Евертон". Британець у короткому, але яскравому поєдинку, переміг Ілунгу Макабу з Конго. Він у першому раунді пропустив назустріч та побував у нокдауні. Але у третьому раунді втягнув суперника у жорстку рубку та виграв нокаутом.
Здавалося, час заспокоїтися на насолоджуватися тріумфом. Та не у випадку з Беллью. Стрімкі зміни, яких не боїться британець, якнайкраще його характеризують. Коли він бачить свій шанс, то робить усе, щоб його не змарнувати.
Омріяні мільйони
Так сталося і цього разу. Беллью мав захищати титул WBC у поєдинку з Майрісом Брієдісом. Це був титульний бій, але проблема полягала у тому, що латвійця у Британії погано знали і на цьому поєдинку не можна було заробити достойних грошей.
Тому Беллью відмовився від чемпіонства та вирішив перейти у надважку вагу заради поєдинку із зірковим Девідом Хеєм - екс-чемпіоном світу у двох категоріях, який вирішив повернутися у бокс. За цей поєдинок Беллью отримав найбільший гонорар у кар’єрі - $3,7 млн.
На початку зустрічі Хей мав перевагу у швидкості та впевнено лідирував за очками. Але у шостому раунді підвернув ногу та втратив ініціативу. Беллью скористався проблемами суперника та у 11-му раунді відправив його у нокдаун. Хей опинився за межами рингу, підвівся до кінця відліку рефері, однак його секунданти викинули білого рушничка.
Читайте також: Чому колотнеча з тренерами вилізе Усику боком
Хей назвав причиною поразки травму та наполягав на реванші. Спершу повторний бій не цікавив Беллью, який вважав, що має рухатися далі та розглядав можливість зустрічей з Андре Вордом, Джозефом Паркером та навіть зіркою UFC - Майклом Біспінгом. Та бій з Хеєм виявився більш вигідним фінансово. Беллью гарантовано отримав $3,2 млн та додаткові відрахування від платної телетрансляції.
"Мрії про багатство, які колись здавалися такими далекими, здійснилися завдяки двом поєдинкам з Девідом Хеєм", - констатував Беллью.
Вдруге він переміг славетного співвітчизника набагато переконливіше, нокаутувавши його у п’ятому раунді.
Сюрприз на прощання
У боксі у Тоні Беллью залишилася лише одна мета - стати абсолютним чемпіоном світу. Олександр Усик хотів битися з ним у надважкій вазі, але британець поставив жорстку умову - бій має відбутися у крузервейті та стати титульним.
Незалежно від результату поєдинку, Беллью пообіцяв, що цей поєдинок стане останнім у його кар’єрі. Він не зраджує собі та продовжує дивувати. Востаннє він спробує ошелешити весь світ 10 листопада у Манчестері у поєдинку проти Олександра Усика.