Віталій Портников: Суди стануть знаряддям реваншу і хаосу

Як вийшло, що грузинські реформатори, які займалися радикальними змінами всього на світі, після поразки на парламентських і президентських виборах стали фігурантами судових розглядів у своїй власній країні?  Чому Михаїл Саакашвілі не може повернутися на батьківщину, а його соратники сидять у тюремних камерах?  Може, переможці привели разом з собою нових суддів?

 Та ні ж, в тому-то й річ.  Судді залишилися ті ж самі.  Верхівка судового корпусу змінилася, але сам принцип ухвалення судових рішень і кадровий склад судів залишився незмінним.  Коли Саакашвілі був при владі, суддів стримував природний в пострадянських країнах страх перед можливостями президента.  Але варто було йому ослабнути, як виявилося, що система взаємодії з судами в реформованій Грузії залишилася все тією ж, олігархічною.

 В Україні ми зараз спостерігаємо схожий розвиток подій.  Результати Порошенка в першому турі виборів показують, що президент значно ослаб.  А новий голова держави, якщо їм стане Зеленський, стане сильним ще дуже не скоро - доведеться вчитися бути політиком, потім президентом, потім вигравати парламентські вибори і взагалі намагатися зрозуміти, де в України кнопка.

 А судді точно знають, де кнопка.  Судова система, позбавлена ​​страху перед владою і суспільством, повертається до себе самої - тієї, якою вона була до 2014 року.  І ми побачимо ще чимало рішень, які здивують українських громадян і нагадають їм про найчорніші і найганебніші сторінки вітчизняної історії.

 Втім, я не схильний думати, що наші суди стануть знаряддям політичного реваншу.  Ні, вони стануть знаряддям насамперед економічного реваншу, можливістю повернути несправедливо відібрані колишніми всесильними конкурентами гроші, змінити неправильну схему на правильну, отже - повернути русло корупційних фінансових потоків у бік добра і чесності.

 А з політичної точки зору наші суди не будуть знаряддям реваншу, ні.  Вони стануть зброєю хаосу.  Їхні рішення будуть спрямовані на те, щоб множити хаос в країні, зіштовхувати лобами політичних опонентів, посилювати радикальні настрої, підігрівати ґрунт для конфлікту.

 Тому що головне завдання сил, які стоять за українською виборчою кампанією - породити в державі хаос, від якого Україна вже не зможе оговтатися.