Невизнані генії – 5 книг про те, що не варто забувати

Володимир Рутківський. Сині води. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019

Це нова — скорочена і доопрацьована — версія відомого роману про битву на Синіх Водах – першу в історії поневолених народів перемогу об’єднаного українсько-литовсько-білоруського війська з татарською ордою, внаслідок якої українські землі здобули незалежність. Сталося це за шість років до переможних походів Тамерлана і за вісімнадцять – до Куликовської битви. За сюжетом, удільний князь Дмитро Боброк опиняється в центрі подій, що, зрештою, призводять до однієї з найбільших битв в історії середньовічної Європи. Вистояти в смертельній боротьбі йому допомагають троє юних відчайдухів. Разом з героями роману читач стане свідком і учасником тих героїчних подій і переконається, що потяг до свободи долає будь-які перепони.

Олена Гураль. З любов’ю, Серж Лифар! Кн. 1. Київ назавжди. – К.: Саміт-Книга, 2019

Це перша частина трилогії про видатного балетного танцівника, засновника Паризького університету хореографії та Університету танцю. Книга знайомить з першим коханням та київським періодом життя героя до грудня 1922 року включно. Справжня епічна сага, родинна історія, повноцінний біографічний роман, в якому – літо майбутньої зірки в циганському таборі, опіка батьків, переїзд до Києва, юність і перші захоплення аж до подальшої еміграції. Час від часу авторка робить історичні відступи, розповідаючи про Київ початку ХХ століття, Першу світову, подальші «революційні» події. "На Різдво 1917-го більшовики увійшли до Києва. Життя зупинилося: люди боялися ходити по місту і намагалися відсиджуватися по домівках". Тож не дивно, що з часом, а саме у 1923 році нашому героєві довелося тікати на запрошення Дягілєва через Польщу і Німеччину – до Парижу. Але навіть тут, де Дягілєв в той час організовував «Російські сезони», Сергій (Серж) Лифар не забував про своє коріння, про що мова вже у наступній книзі трилогії, "Піднятися на Царський майданчик і подивитися на величний Дніпро, - мріяв він на чужині. - На його міць! Милуватися сонячною доріжкою на воді. Вдихнути повітря козацької волі й крикнути рідною українською мовою: „Батьку, ти чуєш мене?“

Анатолий Вишевский. Хрупкие фантазии обербоссиерера Лойса. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 2019

Цей роман – потенційний європейський бестселер, чий автор майстерно і  професійно, без купюр і замовчувань розповідає історію старого майстра порцелянової справи, який закохався в юного продавця апельсинів. Атмосфера, побут, найдрібніші деталі інтер’єрів, ціни і звички, лексикон і традиції сучасників героя за часу Просвітництва – все в романі викладено з великим знанням справи, тактом і психологічною переконливістю. Майстер з пам’яті робив фігурки зі свого платонічного (спочатку) коханця, а коли той повернувся з війська, його життя змінилося – але чи на краще? Життя утрьох – з дружиною і молодим квартирантом, який позбувся ноги – утримування побуту і участь у світському житті того часу – чи цього прагнув і чи про це мріяв старий майстер у своїх "крихких фантазіях"?

Игорь Гарин. Непризнанные гении. – Х.: Фолио, 2019

За всі часи геніальних людей вважали обранцями вищих сил, які повинні спрямовувати людство. Самому автору близьке розуміння геніальності як Богоприсутність, тому що Бог - творець усього сущого, а генії за своєю природою теж творці, що створюють основу людської цивілізації як в матеріальному (Менделєєв, Гаусс, Тесла), так і в моральному плані (Бодхідхарма, Ганді).

"Талантливые люди — это абсолютное меньшинство живущих, но даже их количество незначительно (менее 1—2%), гениальность же всегда унікальна, - пише автор. - По результатам исследований В. П. Эфроимсона, посвятившего жизнь исследованию этого феномена, гениальность выпадает на долю одного из тысячи, развивается в необходимой мере у одного из миллиона, а настоящим гением становится один из десяти или даже ста миллионов". Тож нам розповідають про нелегку, часто трагічну долю геніїв, визнання яких прийшло тільки після смерті або, в кращому випадку, в кінці життя. При цьому автор докладно зупиняється на питанні про природу геніальності, аналізуючи багато з існуючих на сьогодні теорій, що пояснюють цю саму геніальність, починаючи від теорії генетичної схильності і закінчуючи теоріями, що пояснюють геніальність психічними або фізіологічними відхиленнями, наприклад, наявністю синдрому Морфана (Паганіні, Лінкольн, де Голль), гіпоманіакальної депресії (Шуман, Хемінгуей, Рузвельт, Черчілль) або сексуальних девіацій (Чайковський, Вайлд, Кокто та ін.).

Шон Керролл. Велика картина. – Х.: Фабула, 2019

У цій книзі її автор — активний фізик-теоретик — обіграє різницю між мікросвітом і макросвітом, розповідаючи про сенс нашого Всесвіту і людське життя. Докладно і доступно описуючи найскладніші поняття сучасної фізики, він розповідає не лише про бозон Гіґґза та додаткові виміри, але й допомагає нам зрозуміти, хто ми є і де перебуваємо. "Ми маємо перед собою дві мети. Перша — викласти історію нашого Всесвіту та пояснити, чому ми вважаємо правдивою цю історію, цю загальну картину, - пише Шон Керрол. - Друга мета — запропонувати трохи екзистенційної терапії. Насмілюся стверджувати, що хоч ми й та частина Всесвіту, яка підкоряється безликим засадничим законам природи, все ж таки ми маємо значення". Таким чином, автор стверджує, що нехай простір і час безмірні, але розуміння цього не повинно знецінювати людське життя — навпаки, йому треба надати нового сенсу. Тож "Велика картина" — це дуже цінна книжка, якій місце на полиці поруч із працями таких велетів думки, як Стівен Гокінг, Карл Саґан, Даніель Деннет.