Еспресо.TV пропонує згадати, як відбувались складні і суперечливі події вересня 1939 року, коли радянські війська вступили на територію Західної України.
1.Землі Східної Галичини та Західної Волині були анексовані Польщею після українсько-польської війни 1918—1919 років та польсько-радянської війни 1920 року. 18 березня 1921 року в Ризі більшовиками та поляками було підписано угоду, який закріпила включення цих районів до складу Польщі.
За договором польсько-радянський кордон нагадував лінію другого поділу Польщі 1793 року. У березні 1923 року Паризька Конференція союзних послів Антанти затвердила кордони Польщі.
Підписанням у серпні 1939 року пакту Молотова-Ріббентропа СРСР і Німеччина поділили польську територію. Західна Україна та Західна Білорусь увійшли до радянської сфери впливу.
Читайте також: 80 років тому: 10 фактів про пакт Молотова-Ріббентропа
2. 7 вересня 1939 року під виглядом навчальних зборів розпочався призов 2,6 млн військовослужбовців. В результаті прихованої мобілізації 41 стрілецька та 13 кавалерійських дивізій, 17 танкових бригад й 9 артилерійських полків увійшли до складу Білоруського і Українського фронтів.
3. 17 вересня 1939 року, о п'ятій годині ранку, два угруповання радянських військ перетнули польський державний кордон.
Їм протистояли частини Корпусу охорони прикордоння Польщі, а також кілька укріпрайонів на Волині, Галичині та Поліссі. На східних землях польська армія нараховувала 370 тисяч осіб. На озброєнні вони мали 540 гармат і 70 танків.
В цей час на заході країни польська армія вела бої з німецькими військами, які 1 вересня вторглися на територію Польщі.
Якраз у період з 18 по 20 вересня польські армії "Познань" і "Помор'я" були розбиті німцями. Більша частина польських офіцерів і солдатів потрапила в полон. 19 вересня командувач 8-ї німецької армії віддав наказ про штурм Варшави.
В таких умовах полякам було важко вести війну на два фронти.
4. В результаті військової операції, розпочатої 17 вересня 1939 року, Червона армія зайняла територію, на якій проживало майже 13 мільйонів осіб. Окупація Західної України відбулася упродовж 12 днів.
Вже у ніч з 17 на 18 вересня радянські війська взяли Тернопіль, впродовж 18-19 вересня —Сокаль, Броди, Бібрку, Рогатин, і 19 вересня підійшли до Львова. Тут Червона армія зустрілась з частинами вермахту, які упродовж тижня блокували 15-ти тисячний польський гарнізон. Внаслідок переговорів між радянським і німецьким командуванням німці відступили. Радянські війська ввійшли у Львів 22 вересня.
Також 22 вересня Червоній армії було передано раніше захоплене німцями місто Стрий, 24 вересня - Дрогобич.
5. Втрати поляків у боях з радянськими військами нараховували близько 3500 осіб убитими і 20 тисяч пораненими. Понад 452 тисячі польських вояків опинилися в радянському полоні. Втрати радянської сторони склали до 3 тисяч людей.
Нова ситуація на кордонах була оформлена 28 вересня 1939 року німецько-радянським договором про дружбу.
6. Після закінчення боїв були створені тимчасові адміністрації у містах і селянські комітети в селах. 1 жовтня 1939 року політбюро ЦК ВКП(б) призначило на 26 жовтня так звані народні збори.
"Вибори" проводилися 22 жовтня. Згідно з інформацією влади, в них нібито взяли участь 93 % виборців, 91 % з яких підтримали запропонованих кандидатів.
Народні збори Західної України складалися з 1484 депутатів. 26-28 жовтня депутати зустрілися у Львові, в Оперному театрі. Вони ухвалили рішення направити делегацію на чолі з одним з керівників Християнсько-суспільної партії Кирилом Студинським до Москви, щоб попросити включення до складу УРСР. Верховна Рада СРСР проголосувала за це рішення 1 листопада.
15 листопада позачергова сесія Верховної Ради УРСР назвала це рішення "возз'єднанням великого українського народу в єдиній українській державі".
7. Землі Західної України були реорганізовані в шість областей (Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська, Тернопільська та Волинська область). Цивільну адміністрацію було сформовано в основному з вихідців зі сходу України та Росії.
Місцеві українські політичні партії були скасовані. Від 20 до 30 тисяч активістів втекли на території, окуповані німцями. Сотні кредитних спілок та кооперативів, які існували в міжвоєнний період, були закриті.
Читайте також: 10 трагічних фактів про Другу світову війну
8. Цікаво, що на початку прихід Червоної армії викликав позитивні емоції частини мешканців заходу України.
Це було пов’язано з тим, що у міжвоєнній Польщі національні меншини зазнавали дискримінації. Тому частина українців та білорусів вітала прихід Червоної армії як спосіб позбутися польської влади. Про наслідки приходу радянської влади думали не всі.
Спочатку, для того, щоб зберегти певну лояльність місцевого населення радянська влада робила деякі кроки в бік українських культурних інтересів.
Були знову відкриті українські школи, які у міжвоєнний період закривала польська влада.
Навчання в школах проводилось українською мовою, однак обов'язковою мовою вивчення стала російська. Викладання українською було відновлене в Львівському університеті, який був перейменований на честь українського письменника Івана Франка. Також у Львові була створена філія Академії наук УРСР.
9. Разом з введенням військ відбувалося і запровадження карально-репресивного апарату.
Ще 8 вересня 1939 року нарком НКВС Лаврентій Берія віддав наказ, згідно з яким керівник НКВС УРСР Сєров мав організувати оперативні групи. Їхнім завданням мала бути "зачистка від антирадянського елементу".
З початком війни, попри те що на допомогу спецгрупам НКВС зі складу Київського округу було виділено кілька батальйонів чисельністю 300 бійців у кожному, Сєров попросив Берію дозволити створити нові оперативні групи.
10. Також окремою складовою радянсько-польської війни стало вторгнення у Західну Білорусь.
Радянська армія зайняла Західну Білорусь у період до 25 вересня.
28-30 жовтня у Білостоку відбулося так зване народне зібрання Західної Білорусі. Воно прийняло Декларацію про встановлення радянської влади. Також делегати висловилися за входження Західної Білорусі до складу БРСР.
2 листопада 1939 року позачергова сесія Верховної Ради СРСР і 14 листопада позачергова сесія Верховної Ради БРСР ухвалили закони про приєднання Західної Білорусі.
Читайте також: Україна у Другій світовій: дев'ять мільйонів загиблих, трильйон доларів збитків, шість років війни