Віталій Портников: Нам потрібні українські Герої Голокосту

Ці рятувальники - справжні герої.  І абсолютно розумно вчинив ізраїльський меморіальний центр Яд Вашем, коли створив звання праведників народів світу.  Серед українців теж таких чимало, це можна побачити під час відвідування Яд Вашем, коли читаєш таблички поруч з деревами, які посаджені на честь праведників.

 Однак нагородження Яд Вашем зовсім не повинно замінити повагу у власній країні.  У ізраїльського меморіального центру - свої суворі стандарти, свої правила.  Коли мова йде про людей з багатьох країн світу, можливо, інакше і не можна.  Але в результаті без нагороди залишаються люди, які очевидно заслуговують на неї, під час свого перебування в Ізраїлі президент України згадував про два такі випадки.  Але, може бути, нам потрібно думати не про зміну правил Яд Вашем, а про наші власні правила?  Про заснування звання Українського Героя Голокосту?  Про нашу власну алею праведників - наприклад, у Бабиному яру?

 У Великобританії  2009 року було введено звання Британський Герой Голокосту.  Це урядова нагорода, але її запровадження було ініційовано громадськістю.  Заради такої відзнаки навіть пішли на відмову від вічного британського правила - не присуджувати ніяких нагород посмертно.

 Цю - присуджують.  І зрозуміло, що в більшості випадків британські нагороди збігаються з рішеннями, які вже ухвалені у Яд Вашем.  Але є і ті, хто не отримав відповідної відзнаки меморіального центру. У британської нагороди - свої власні правила і стандарти.

 Якщо ми створимо звання Українського Героя Голокосту, ми зможемо гідно увічнити пам'ять про кожного українця, який рятував своїх єврейських співвітчизників під час Другої Світової війни.  Але і не тільки.  Варто подумати про те, щоб відзначати людей, які проявляли чудеса людяності під час етнічних конфліктів на українській землі в роки тієї страшної війни - наприклад, українців, які рятували поляків і поляків, які рятували українців.  Адже і це були подвиги, рішення, які могли коштувати - і нерідко коштували - життя. Так що давайте не будемо про всіх цих людей забувати, вони заслуговують на нашу вдячність