Підозри і обшуки. Кому вигідний наступ на волонтерів?

Якщо кілька місяців тому експресивні дописи на адресу то волонтерів, то нового очільника ГПУ Рябошапки від колишнього регіонала Андрія Портнова здавались більше одкровеннями палати номер 6, то нині, коли кількість дописів про обшуки, обстеження і підозри збільшується, виникає логічне питання: "а що робити, коли до мене у двері постукають".

Цікаво, що численні правоохоронні органи не цікавить відвертий кримінал. Так, коли в будинку колишнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари знайшли тіло із вогнестрілом, а потім виявилось, що і господарі, і гість були сильно нетверезі, виявилось, що підозру за "умисне убивство" так нікому і не оголосили. Хоча, що ж тут такого, якщо пан Кожара - бажаний гість в усіх прийомах пулу Віктора Медведчука та експерт із ін’єкції ОРДЛО в тіло України.

Зате паралельно у ці ж дні Андрій Портнов, що має нести покарання за закони 16 січня, взявся перевіряти чим займався зі студентських часів волонтер і засновник благодійного фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега. В ефірах за участю "Страни юа" та Олени Лукаш розбирають навіть студентську стипендію Віталія у КПІ.

По факту негласно дозволивши колишнім регіоналам і їхнім посіпакам втручатися у роботу ГПУ, НАБУ, САП, ДБР Портнову і Лукаш влада Зеленського створила небезпечний прецедент. І не лише тому, що люди без будь-яких офіційних повноважень мають більше можливостей для розслідувань аніж умовні Рябошапка чи Венедиктова. По суті, дві квіточки епохи Януковича грають на розкол і потенційних конфлікт між усіма громадянами, бо ж замість примирення йде наступ одіозних діячів часу Януковича на діячів Майдану. Сталося це тому, що Володимир Зеленський і його близьке оточення настільки загралися в небезпечну миротворчу гру — "давайте повернемо Донбас будь-якою ціною і відсвяткуємо шпротами", що зараз дуже в нагоді стали особи, які намагаються або прикрити рота незгодним, або фактично відправити найбільш ініціативних в еміграцію.

Так, лише за минулий час із поліції прийшли з обшуками до волонтерів Ukrainian Cyber ​​Alliance, які упродовж війни боролися з хакерських атаками, повідомляли про дірки і розкривали пошти головних російських пропагандистів.

Так само опинився під слідством волонтер InformNapalm Михайло Макарук, якому уперто шиють 109 статтю Кримінального Кодексу — тобто, дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

В абсурд перетворюються скандали, в які потрапляють "журналісти" нової священної корови і новоспеченого політика Анатолія Шарія — а саме Дмитро Кучер. Молодому пропагандисту не раз потрапляло по носу, але аж ось підозру за нього вручили колишній депутатці Тетяні Чорновол. За те, що вона нібито перешкоджала діям журналіст — а саме просто припинила його відеозйомку на телефон у суді щодо справи Сергія Пашинського.

Так само Софія Федина і Маруся Звіробій, Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко і Яна Дугар стали по суті жертвами, аби влада і її тимчасові союзники з інстинктами хижаків мали змогу звітувати, що хоч когось посадили до весни.

Хоча до своїх поки не доходять. І підозри тому ж Портнову за погрози Руслану Рябошапці та брехні щодо розстрілів на Майдані поки не приносять.

Ситуація трагічна ще і тим, що нині майже відсутня сильна і різноманітна опозиція — на відміну від 2013 року, коли у кожного на вибір були або "Батьківщина", або "УДАР", або "Свобода". Нема нових лідерів і нема плану розвитку країни. Є велика криза у владі, яка змушена, або користатися послугами здібних юристів Лукаш і Портнова, або вишукувати в політичних секонд-хендах списаних то Хорошковського, то Тігіпка.

Це теж колись скінчиться, але головне не дати запроторити до тюрми тих, хто виносив країну із вогню у 2014-му, інакше завтра підозру може отримати кожен — за репост "Путін — пуйло" чи шарж на Аліну Кабаєву. Мета цього дійства зрозуміла — налякати кожного до заїкання, щоб тоді, коли країну розриватимуть, федералізуватимуть, засунуть в тіло її ОРДЛО і змусять відмовитись від майбутнього, ми мовчали, як риби, і лежали на дні.