Агресія проти українців у Польщі: чому приклад Сопота важливий

Хочу подякувати Міністерству внутрішніх справ Польщі та польській поліції за ефективну роботу із затримання та притягнення до відповідальності злочинців, які вчиняють напади на національному ґрунті. Разом із тим очевидно, що лише цього недостатньо.

Як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща, я зустрічаюся з керівниками польських міст і регіонів, щоб виробити спільну позицію щодо недопущення ксенофобських та антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.

Вдячний представникам польського самоврядування та польському уряду, які роблять усе можливе, щоб покарати винних у нападах на українців і не допустити поширення ксенофобії.

У Сопоті я зустрівся з президенткою міста Magdaleną Czarzyńską-Jachim, головою міської ради Aleksandrą Gosk та державним секретарем Міністерства фондів і регіональної політики Польщі Jackiem Karnowskim.

Говорили про рішення, яке стало важливим сигналом не лише для Польщі, а й для України. 

Зустріч з міськими депутатами польского Сопота, фото: Facebook Миколи Княжицького

Саме Сопот став першим польським містом, де міська рада ухвалила резолюцію із засудженням антиукраїнських настроїв та закликала не використовувати ворожнечу до українців як інструмент політичної боротьби.

У документі прямо сказано, що антиукраїнські настрої дедалі більше набувають форми небезпечної радикалізації, а прояви ненависті та ворожості щодо українців значною мірою є наслідком цілеспрямованої дезінформації, яка поширюється в медіа та цифровому просторі. Автори резолюції наголошують, що мова ненависті дедалі частіше переходить із соціальних мереж на вулиці польських міст, де українці стають жертвами словесних і фізичних нападів.

Читайте також: Міська влада Сопота ухвалила першу у Польщі резолюцію із засудженням антиукраїнських настроїв

Особливо важливо, що ця ініціатива народилася всередині самої польської громади. Керівництво Сопота відкрито заявляє: історична пам’ять не може використовуватися для руйнування польсько-українського союзу, який є гарантією безпеки обох наших держав. У резолюції підкреслюється, що в умовах російської агресії єдиною раціональною політикою є спільна боротьба зі спільним ворогом, який прагне дестабілізувати всю Європу.

Дуже важливо, що автори документа звертають увагу і на українських дітей. У Сопоті учні українського походження вже становлять близько 17% школярів початкових класів. Міська влада наголошує, що безпечне середовище для цих дітей та їхніх родин є відповідальністю місцевої влади, а зростання ксенофобії здатне завдати довготривалої шкоди цілому поколінню.

У резолюції також нагадується думка Єжи Ґедройця: "Nie ma wolnej Polski bez wolnej Ukrainy" — "Не буде вільної Польщі без вільної України". Водночас її автори застерігають політиків від спокуси використовувати антиукраїнські настрої для здобуття короткострокових політичних дивідендів, адже це суперечить стратегічним інтересам самої Польщі.

Також ми обговорили подальшу співпрацю між українськими та польськими містами. Йдеться не лише про підтримку України під час війни, а й про спільні культурні, освітні та безпекові проєкти, які зміцнюватимуть партнерство наших держав.

Сьогодні, коли Росія намагається посіяти недовіру між українцями та поляками, такі рішення місцевої влади мають особливу вагу. Вони демонструють, що відповідальна польська влада усвідомлює небезпеку ксенофобії, розуміє роль російської дезінформації та готова захищати принципи взаємної поваги, солідарності й добросусідства.

Щиро дякую Magdalenie Czarzyńskiej-Jachim, Aleksandrze Gosk, Jackowi Karnowskiemu, депутатам міської ради Сопота та всій громаді міста за принципову позицію, мужність і справжню солідарність з Україною. Саме такі рішення сьогодні зміцнюють українсько-польське партнерство і працюють на безпеку всієї Європи.

Ініціюватимемо з польськими колегами й інші заяви органів місцевого самоврядування та уряду проти антиукраїнської ксенофобії.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.