Іран погрожує Україні ракетними ударами. Що відбувається насправді?

Ситуація справді серйозна. Однак у поширених повідомленнях змішали три різні речі: факт української операції, офіційну реакцію міністерства закордонних справ Ірану та погрози, оприлюднені не державними органами, а проіранським Telegram-каналом.

Що підтверджено

Президент Володимир Зеленський повідомив про успішні українські далекобійні удари в районі Каспійського моря. За його словами, було уражено російський військовий корабель, а також судна, які використовувалися для перевезення військових вантажів за участю Ірану.

Конкретні назви суден, координати ударів, склад вантажів і ступінь пошкоджень українська сторона публічно не розкрила.

МЗС Ірану підтвердило, що одне з іранських комерційних суден зазнало ураження. За версією Тегерана, внаслідок вибуху загинув один моряк, ще один був поранений. Іран назвав подію "актом агресії", звинуватив Україну у спробі розширити географію війни та заявив, що захищатиме свої національні інтереси й безпеку.

Це офіційна і досить жорстка дипломатична реакція. Однак у заяві МЗС Ірану, яку поширили міжнародні інформаційні агентства, немає ані повідомлення про ухвалене рішення атакувати Україну, ані конкретної погрози завдати ракетного удару.

Читайте також: Геґсет озвучив суму, яку США витратили на війну з Іраном

Звідки ж узялися повідомлення про "іранські ракети по Україні"?

Погрозу опублікував англомовний Telegram-канал Middle East Spectator. Він розмістив карту радіусів дії іранських ракет і заявив, що вся територія України нібито перебуває в зоні досяжності іранських балістичних ракет, зокрема Khorramshahr-4.

Після цього окремі медіа та Telegram-ресурси перетворили повідомлення проіранського каналу на твердження, нібито це офіційна позиція Ірану.

Але Middle East Spectator не є ані МЗС Ірану, ані Корпусом вартових ісламської революції, ані державним інформаційним агентством. Сам канал називає себе "незалежним, але небезстороннім" ресурсом і прямо декларує проіранську орієнтацію та підтримку так званої "осі опору".

Тому коректне формулювання на сьогодні має звучати так: Іран офіційно засудив український удар і залишив за собою право на відповідні дії, але пряма погроза ракетним ударом пролунала від проіранського медіаресурсу, а не від офіційного керівництва Ірану.

Читайте також: Війна в Ірані буде тягнутися роками, — Болтон

Чи може Іран технічно атакувати Україну?

Іран справді має потужний арсенал балістичних ракет. Заявлена дальність ракети Khorramshahr-4 становить приблизно 2 000 кілометрів, а маса її бойової частини може сягати 1 500 кілограмів. Це серйозна зброя, а не лише пропагандистська картинка.

Водночас карта, поширена Telegram-каналом, не є професійним розрахунком можливих районів запуску, траєкторій польоту та реальних зон ураження.

Прямий ракетний удар Ірану по Україні означав би фактичний і відкритий вступ Тегерана у війну на боці Росії. Це спричинило б новий рівень міжнародної ескалації, додаткові санкції, можливі удари у відповідь по іранській військовій інфраструктурі та ще тісніше зближення України зі США, Ізраїлем і противниками іранського режиму.

Тому на нинішньому етапі більш імовірною виглядає не пряма ракетна атака Ірану, а посилення прихованої допомоги Росії: передача озброєнь, ракетних і безпілотних технологій, розвідувальної інформації, компонентів подвійного призначення, а також організація диверсій або кібератак проти українських інтересів.

Необхідно також пам'ятати, що військова співпраця Ірану з Росією не є українською вигадкою. Вона давно задокументована і стала підставою для запровадження санкцій Європейським Союзом, США та Великою Британією.

Йдеться про постачання ударних безпілотників, ракетних систем, комплектуючих, технологій і використання морських вантажних маршрутів між Іраном та Росією. Міністерство фінансів США окремо вказувало на судна, які регулярно перевозили вантажі через Каспійське море між двома державами.

Саме тому Каспійське море поступово перетворилося з віддаленої та нібито безпечної акваторії на важливий елемент російсько-іранської військової логістики. Там значно складніше здійснювати міжнародний контроль, перехоплення або огляд суден, ніж у відкритих морях чи міжнародних протоках.

Читайте також: Ціни на нафту зросли до двомісячного максимуму через війни в Ірані та Україні, — Reuters

Окреме питання — статус ураженого судна

Визначення "торговельне" або "комерційне" саме собою не означає абсолютної недоторканності судна. Відповідно до норм ведення війни на морі, торговельне судно може втратити цивільний захист, якщо воно робить ефективний внесок у воєнні дії, зокрема перевозить військові матеріали або діє як допоміжний елемент збройних сил.

Водночас щодо судна нейтральної держави діють додаткові вимоги: необхідність належної ідентифікації цілі, наявність достатніх підстав для її ураження, дотримання принципів пропорційності та вжиття заходів для запобігання втратам серед екіпажу.

Остаточну юридичну оцінку цієї операції неможливо надати, доки не оприлюднено перевірені дані про судно, його вантаж, маршрут, власника, прапор та конкретні обставини атаки.

Головний політичний висновок полягає в іншому.

Україна демонструє, що міжнародні маршрути, які забезпечують російську воєнну машину, більше не є гарантовано безпечними навіть у Каспійському морі. Якщо судно перевозить ракети, безпілотники, боєприпаси або компоненти для виробництва зброї, його цивільне фарбування не змінює фактичної ролі у війні.

Для Тегерана це принципово нова реальність. Протягом кількох років іранський режим постачав Росії засоби, якими атакували українські міста, енергетичну інфраструктуру та цивільне населення, сподіваючись, що наслідки цієї співпраці ніколи не дістануться іранської логістики.

Тепер цей розрахунок більше не працює.

Разом із тим Україні необхідно діяти максимально доказово та обережно. Кожна така операція повинна супроводжуватися, наскільки це дозволяють вимоги безпеки, оприлюдненням доказів військового характеру вантажу або використання судна.

Інакше противник отримуватиме можливість представляти військового перевізника як "мирний торговельний корабель", а відповідь на участь у забезпеченні російської агресії — як напад на цивільне судноплавство.

Отже, інформація про те, що "Іран уже пригрозив ракетним ударом по Україні", наразі є перебільшенням і результатом маніпулятивного змішування офіційної дипломатичної заяви з дописом проіранського Telegram-каналу.

Але недооцінювати ситуацію також не варто. Іран має ракетні можливості, є військовим партнером Росії та здатний вдатися до асиметричних форм відповіді.

Це ще не оголошення нової війни. Але це вже серйозний сигнал: Каспійське море перестало бути тихою гаванню для російсько-іранської військової логістики.

Джерело

Про автора. Віктор Ягун, директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.