Зупинити будівництво ВЕС на полонині Руна ще можна, але уряду бракує політичної волі: інтерв’ю з екологом Андрієм Тупіковим

У Міністерстві економіки та довкілля 16 липня відбулася зустріч заступника міністра з екоактивістами, серед яких ветеран та автор петиції щодо захисту Карпат Андрій Тупіков, представник WWF-Україна Ярослав Терешун, Ірина Федорів та інші.

фото: Ірина Федорів

Одним із ключових питань стала підготовка до розгляду законопроєкту про Смарагдову мережу та робота над впровадженням мережі Natura 2000, що є обов'язковою вимогою для вступу України до ЄС. Також сторони обговорили будівництво вітроелектростанції на полонині Руна. Активісти розкритикували рішення міністерства видати позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля, який наразі громадська організація "Екологія-Право-Людина" оскаржує в суді.

Водночас представники міністерства заявили, що не мають юридичних важелів для зупинки будівництва ВЕС, адже законність виділення землі та проведення робіт уже підтверджена судами. Натомість екологи вважають такі дії влади недостатніми.

Еспресо поговорило з екологом Андрієм Тупіковим, який був присутній на зустрічі з міністерством, аби детальніше дізнатися про перспективи діалогу з Мінекономіки та зрозуміти, яких дій очікують екоактивісти від уряду.

фото: фейсбук-сторінка Андрія Тупікова

Нещодавно ви разом з екологами  зустрічалися з Міністерством економіки та довкілля. Яких результатів вдалося досягти на зустрічі?

Конкретно ніяких. Це моя основна претензія, що вони нічого не роблять, тільки декларують діяльність. Ця зустріч конкретних результатів не принесла. Ніяких конкретних рішень не було прийнято і не приймалось. Це фактично можна розцінювати виключно як початок діалогу міністерства в напрямку вирішення питання із забудовою полонини Руна.

А як Ви думаєте, що стало тим поштовхом, чому міністерство все-таки вирішило зустрітися з екологами. Тому що попередньо міністерство подібне ігнорувало?

Насправді, я думаю, що це відбулося саме завдяки позиції громадянського суспільства. Вони висвітлювали цю тему, не давали її забути, постійно нагадували. Можна зайти на фейсбук-сторінку колишнього міністра економіки (ред. — Олексія Соболєва), і що б він не написав, йому завжди в коментарях нагадували про Карпати, про забудову та вітряки. Завдяки тому, що ця проблема підтримується свідомими громадянами, це дає нам змогу вести діалог з урядом. Поки що це не конкретні дії, але хоча б напрямок, обговорення — розуміємо, про що можемо говорити. 

Міністерство заявляло, що воно не має юридичних механізмів, аби зупинити будівництво на Полонині Руна. Чи будуть екологи відстоювати подальше припинення будівництва?

Ця робота ведеться і нині вона продовжується в різних напрямках та різними організаціями. У конкретних організацій своя специфіка, своє бачення цього питання. Судовою тяганиною, скаргами, позовами щільно займається "Екологія-Право-Людина". Вони більше в юридичному полі вирішують проблему із забудовою. Саме на підставі скасування позитивної оцінки впливу на довкілля працюють з судовими процесам. Ми через контролюючі органи намагаємось втілювати свої ідеї.

Щодо позиції Міністерства, то для мене вона дивна. Я прямо казав заступнику міністра про це. Він почав засідання словами: "Так, ми зібралися. От, Андрію, вам слово". Я відповів, що питання, звісно, маю, але головне з них полягає в тому, що ви ніхрена не робите. Просто нічого. Тоді він почав говорити, що в них немає повноважень. Тут долучилися колеги з ЕПЛ і кажуть: "Ну так давайте, ми ж зараз у суді боремося, щоб скасувати виданий вами висновок ОВД. Долучайтеся, будемо скасовувати разом".

Звісно, це утопія. Жодне міністерство не піде на те, щоб скасовувати дозвіл, який саме ж і видало, — це як стріляти собі в ногу. Але я не вважаю, що в них немає механізму. Він є. Можливо, він діє не так швидко, це не чарівна паличка, але способи вплинути на ситуацію міністерство точно має. Просто вони чомусь цього не роблять.

На вашу думку, враховуючи, що на полонині Руна вже давно встановлені фундаменти, наразі встановлюються самі вітряки, чи можливе призупинення будівельних робіт?

Я був на Руні і не вважаю, що там зроблено аж так багато. Останній раз я був там 2 липня, якраз коли привезли першу частину вітроустановки. Головний інвестор заявляв, що 90% робіт уже завершено — мовляв проєкт уже майже реалізовано. Але я бачив усе на власні очі: там далеко не 90%. Ми можемо з'ясувати точну кількість запланованих фундаментів, просто переглянувши земельну карту. Там ще добра половина полонини ціла. І будівництво можна зупинити хоч зараз.

Забудова полонини Руна, фото: Еспресо

Виникає давнє питання: а що взагалі там роблять ці фундаменти? Їх почали споруджувати ще до отримання висновку з ОВД. А якість самого цього висновку викликає більше питань, ніж відповідей. Тому чи можна зараз зупинити будівництво і не дати далі знищувати Руну? Можна. Можна вберегти ті ділянки, які ще залишаються цінними. На них є червонокнижні види рослин і тварин, причому в достатній кількості. Але для зупинки потрібна політична воля.

Найбільша складність нашої боротьби полягає в тому, що забудовнику чомусь дозволяють працювати без належних документів і без післяпроєктного моніторингу. Їх ніхто не перевіряє, їм сходять з рук порушення лісового законодавства. А ми діємо виключно в рамках закону, і все це впирається в час. Бюрократичні процедури дуже довгі: одне звернення — це 30 днів на відповідь. А за ці 30 днів можуть звалити гектари лісу. Ці перепони дуже гальмують захист Карпат.

Чи можна зупинити зараз будівництво і не дозволяти далі знищувати Руну? Можна. Але це ж треба, щоб політична воля більша була.

Наскільки є реальним ризиком те, що вітрові електростанції почнуть будувати і на інших високогірних територіях Карпат?

Якщо подивитися на їхні проєкти, то плани забудувати всі хребти у них є. Чи відмовилися вони від них? Ні. Ми опосередковано бачимо підготовчі роботи до забудови інших хребтів. Лісники вже готуються і розмічають нові гектари, які будуть знищені під дороги. Ми бачимо всі ознаки того, що ця машина продовжує працювати над реалізацією нищівної забудови. Тому ризики, звісно, є. А те, що вам розповідає Міністерство про захист Карпат — це казочки. 

ЄС наполягає на впровадженні мережі  Natura 2000. Можете пояснити, що це таке і що конкретно вона має змінити в природі України?

Найбільш осмисленим методом збереження біорізноманіття є не збереження окремих видів — це просто неефективно. Зберігати треба самі території, на яких ці види поширені. У Європі діє саме такий підхід: охороняються цінні, рідкісні оселища. Збереження цих територій автоматично забезпечує збереження всього іншого. Це наш шлях до вступу в ЄС.

Але в чому парадокс? Закон про ту ж Смарагдову мережу не можуть прийняти вже понад шість років. Чому? Бо якщо його ухвалять, то забудова на більшості територій Карпат зупиниться автоматично. Тому цілком зрозуміло, чому уряд не квапиться з цим законопроєктом.

У рамках підготовки до вступу в ЄС Україна мала би виконати низку екологічних норм. Проте уряд навіть подавав клопотання, щоб відтермінувати впровадження деяких європейських директив. Знову ж таки, чому? Тому що зараз "дерибанять" Карпати —  будують вітропарки, розбудовують гірськолижні курорти. 

Нещодавно ми були на Івано-Франківщині, в районі Бистриці, де планується будівництво нового курорту. Ти гуляєш лісом, дивишся на карту — а стоїш на місці майбутньої їдальні чи паркінгу. Хижацькі плани реалізуються в різних напрямках.

Влада не хоче приймати ці директиви, бо за європейськими нормами багато чого робити в Карпатах буде заборонено. Натомість вони розробляють закони про "добросовісного набувача", впроваджують експериментальні порядки. В екологічному напрямку уряд рухається абсолютно в протилежний бік і робить усе, щоб не робити того, що дійсно потрібно.

А розширення природно-заповідного фонду, Natura 2000, Смарагдова мережа — все це залишається лише на папері. На зустрічі заступник міністра розповідав, що вони розглянули кілька клопотань на створення об'єктів ПЗФ. Але розгляд папірців — це декларація, а не реальна діяльність. Те, що вони кивнули головою, ще нічого не означає.

Яких ви подальших кроків очікуєте від оновленого вже Міністерства економіки та довкілля щодо полонини Руни та збереження Карпат?

Очікую, що вони дотримуватимуться того ж вектора, що й колишнє міністерство. У мене до них абсолютно немає довіри. Усі екологічні спільноти, сотні науковців та громадських організацій підписували звернення: «Не скасовуйте Мінприроди, не об'єднуйте його! Це сильна інституція». Але вони взяли й об'єднали. Викинули сільське господарство під Мінагро, і тепер у нас є Міністерство економіки і довкілля. Зі здоровим глуздом це поєднати важко. Це брєд.

Поки що я не бачу реальних кроків від нового відомства, але напрямок вони тримають старий. Надій на зміну влади я не покладаю. Зазвичай це найгірший період — поки там ділитимуть крісла, переїжджатимуть і перекладатимуть папки, на місцях іде найбільша активізація незаконної діяльності. І зупинити це майже неможливо, бо в уряді твориться бардак.

Ми мали оцю зустріч якраз у день звільнення колишнього міністра. Фактично говорили із заступником. Ми навіть не розуміли, чи є сенс про щось домовлятися, адже завтра могли зняти і його. Період для переговорів видався максимально невдалим. Проте ми отримали обіцянку зустрічатися щомісяця. Добре вже те, що вони відкриті до діалогу і взагалі нас вислухали. Але подивимося, до чого це призведе. Поки що жодних результатів немає.

Довідково. Будівництво вітроелектростанцій на закарпатському високогір'ї триває вже кілька років і супроводжується систематичними порушеннями природоохоронного законодавства. Компанія "УК "Вітряні парки України"", релокована з Краматорська до Перечина, планує зводити ВЕС щонайменше на десяти локаціях у Закарпатті — понад 330 вітряків загальною потужністю більше 1,73 гігавата.

На полонині Руна компанія розпочала будівництво навесні 2025 року без оцінки впливу на довкілля. Для прокладання доріг під вітряки вирубали старовікові ліси і праліси, знищили місця зростання червонокнижних видів. Державна інспекція архітектури та містобудування пізніше визнала, що порушила законодавство, видавши дозвільні документи. У лютому 2026 року Мінекономіки попри критику надало позитивний висновок щодо будівництва ВЕС на Руні, мотивуючи енергетичною необхідністю. Проте екоактивісти зафіксували, що на полонині вирубують 40 гектарів лісу — всупереч заявам міністра. Для підключення ВЕС "Закарпаттяобленерго" також замовило рубки лісу під лінії електропередач.