Що означає оголошення підозр експосадовцям ПриватБанку. Експертне опитування

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 22 лютого посадило чартер у Борисполі, щоб оголосити про підозру ексзаступнику голови ПриватБанку Володимиру Яценку. Його підозрюють у привласненні або розтраті майна зі зловживанням службового становища.

Ексголові правління ПриватБанку Олександру Дубілету і екс-начальниці департаменту фінансового менеджменту Олені Бичихіній підозри надіслали поштою. Їм, окрім розтрати, інкримінують службове підроблення.

За даними НАБУ, підозрювані за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним виплатили понад 136,89 млн грн на користь страхової компанії, пов’язаної із кінцевими бенефіціарами ПриватБанку — Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим.

Поки Сполучені Штати вітають рішучі дії, а генеральна прокурорка Ірина Венедіктова радить іншим свідкам у цій справі підготуватися, Яценко вийшов під заставу 52 млн грн.

Євген Дубогриз, фінансовий аналітик, асоційований експерт аналітичного центру CASE Україна:

Експосадовцям ПриватБанку висунули підозру за один епізод, виходячи з того, що було опубліковано у прес-релізах правоохоронних органів — за оборудку, яка сталася безпосередньо перед визнанням банку неплатоспроможним. Тобто це не за якусь низку дій протягом восьми чи десяти років, протягом яких ПриватБанк кредитував певні компанії, а за одну чи декілька оборудок, через які з банку відбувся відтік коштів безпосередньо перед визнанням його неплатоспроможним.

В Україні ситуація, коли менеджери щось напідписували, через що банк залишався без грошей — це не характерна діяльність, вона не толерується банківською спільнотою і аналітиками.

А ось те, що ПриватБанк до того протягом дуже багатьох років кредитував слабкі компанії, компанії, які були пов’язані з акціонером — це звичайна практика багатьох банків: і тих, що пішли з ринку, і тих, що зараз на ринку; і для багатьох банкірів, які працюють у банківській сфері і в регуляторі. І кредитування пов’язаних із акціонером компаній не вважається чимось ганебним. Це у нас толерується, люди до цього звикли.

Хоча нещодавно подивився статистику, порахував — у нас тільки за минулий рік обсяги "пов’язаних" кредитів знизилися на 3 млрд: було близько 10,5 млрд, стало близько 7,5 млрд.

Як ми це зробили? Ми це зробили економікою. Це цікавий випадок: сталося так, що банкам стало невигідно кредитувати пов’язаних осіб. Це кредитування має настільки великий вплив на капітал банку, і банк сам від нього відмовляється — не через заборони, а тому що це менш вигідно, ніж кредитувати інший бізнес, купувати ОВДП тощо.

Але 20 років банківської діяльності наклали свій відбиток. І зараз йдеться про формування культури поведінки.
Повертаючись до Володимира Яценка і Олександра Дубілета. Коли був у Нацбанку, брав участь у нарадах в тому числі із ними — але ніколи не спілкувався особисто. Це люди, які реально керували ПриватБанком. Вони всередині банку знали абсолютно все знизу доверху. І за законодавством у нас топ-посадовці банку несуть повну відповідальність за все, що з ним відбувається.

Сергій Фурса, інвестбанкір компанії Dragon Capital:

Чому саме зараз? Я думаю, що питання у Байдені (Джо Байден, президент Сполучених Штатів), що йдеться про політичний вплив з боку Сполучених Штатів.

У цій справі точно є просування, і воно тішить. Чи це буде один крок, чи низка — подивимось. Це точно допомагає поверненню коштів. Для того, щоб їх повернути — треба прийти за Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, а це вже кінець ланцюжка. Але це рух у правильному напрямку, і я сподіваюся, що за ними прийдуть.

Люди, яким зараз оголошено про підозру — Володимир Яценко і Олександр Дубілет — можуть знати все. Але я думаю, що поки що вони точно будуть боятися Коломойського більше, ніж НАБУ.

Тетяна Козирєва, журналістка-розслідувачка, писала про ПриватБанк для американського видання BuzzFeed:

Наскільки мені відомо, підозри були готові ще рік тому. Тут головне питання — чому все так тягнеться. Відповідь: не було експертизи про збитки, нанесені в результаті крадіжок в межах справи ПриватБанку.

Наскільки мені відомо, експертизу блокували, у тому числі через СБУ. Повторну експертизу замовляла генпрокурорка Ірина Венедіктова.

З іншого боку, без цієї експертизи з точки зору права неможливо було висунути обвинувачення, тому що не була встановлена сума збитків, нанесених державі.

Є цілий комплекс причин затягування. У тому числі відставка голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Через це всі підозри НАБУ йдуть через Офіс генпрокурора. Пані Венедіктова отримала їх  на початку  грудня. Зараз кінець лютого. Тобто три місяці ці підозри лежали на підписі.
Очевидно, що Олександр Дубілет, який зараз у Відні, не випадково залишив країну саме у ці дати. І не випадково знімали з літака іншого фігуранта цієї справи, Володимира Яценка, який теж прямував до Відня.

Ці люди обіймали такі посади, що не могли бути не поінформовані про кредитну політику ПриватБанку. Кредити у більшості своїй — більше 90% — надавалися компаніям, які асоціюються і підконтрольні бенефіціарним власникам, тобто Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову. Ми спілкувалися із іншими керівниками банків, і вони казали: "У нас немає спільних клієнтів з ПриватБанком". Тобто  інші підприємства не могли отримати кредит у ПриватБанку. 

Ці справи будуть стосуватися не лише посадовців ПриватБанку. Вся ця справа також буде стосуватися чиновників НБУ. Фактично, державний орган, який мав би здійснювати нагляд, цього не робив і, ймовірно, був зацікавлений.

Очевидно, що люди, яким зараз оголосили про підозри, не є головними фігурантами цієї справи. Справа ПриватБанку стосується колишніх бенефіціарних власників банку — пана Ігоря Коломойського і пана Геннадія Боголюбова. І тут питання — чи будуть їм висунуті підозри, коли, в якій формі, щодо яких сум, чи будуть накладатися арешти на їхнє майно.

Мені б хотілося вірити, що якась сума коштів повернеться, якщо ці справи будуть доведені до суду, і буде рішення суду про компенсацію. Наскільки я знаю, юристи ПриватБанку сподіваються на британське  правосуддя. Якщо я не помиляюся, у позові Приватбанку до колишніх бенефіціарних власників йдеться про $2,5 млрд. А рішення Лондонського суду безапеляційне, і фігуранти будуть змушені його виконувати.

Андрій Яніцький, ведучий "Еспресо.Капітал", співавтор книги про ПриватБанк "Приватна історія":

Володимир Яценко працював у ПриватБанку фактично з самого початку його існування, десь з літа 1992 року. Він прийшов за оголошенням, як і багато молодих людей, які тоді у Дніпропетровську намагалися потрапити до цього банку. Бо здавалося, що за цим майбутнє, ринкова економіка.

І він зі звичайного співробітника банка зростав, і навіть став акціонером. Але у нього був зовсім невеличкий пакет акцій, 0,3-0,4%. У різні роки Яценко займався різним, але був талановитим, як мені казали, і просувався по службовій драбині.

Насамкінець він займався вже кредитуванням великих компаній. І я підозрюю, що це були компанії, пов’язані із колишніми мажоритарними акціонерами цього банку Геннадієм Боголюбовим й Ігорем Коломойським.

Я думаю, що він людина, дуже віддана колишньому голові правління ПриватБанку Олександру Дубілету. Я не знаю, чи він може давати свідчення і на яких умовах — можливо, якусь угоду. Але він не виглядає людиною, готовою "здавати своїх". Для нього ПриватБанк часів акціонера Коломойського — це велика частина його життя: з 1992-го по 2016-ий рік. І це, звісно, щаслива частина його життя. Бо він протягом всього цього часу зростав, багатішав, це його найбільші досягнення.

Зараз він є одним із засновників Monobank. Але я так розумію, що він там грає не провідну роль.

22 лютого він вже був у чартері, летів до Відня — і його розвернули. Я думаю, що це сталося не просто так: хтось йому повідомив, що буде підписана підозра. Бо підготувати літак – це справа не кількох хвилин: потрібно підготувати команду, відкрити повітряні коридори. Найімовірніше, він заздалегідь знав про підозру. І, мабуть, він відчував себе в безпеці, коли літак був у повітрі. Адже раніше не було такого, щоб літаки розвертали.

Але влада неоднорідна, є різні гравці: НАБУ, прокуратура. Ми бачили, що Яценко ледь не втік. Тому, я не думаю, що влада серйозно взялася за це. Як і раніше, є люди, які роблять свою роботу, а є корупціонери.