Бахмут продовжує оборонятися. Сьогодні до міста знову приїхав командувач Сухопутніми військами Сирський. Він там провів нараду, визначив шляхи вирішення поточних проблем. Раніше було рішення посилити цей напрямок резервами, тож поки нема підстав, що ЗСУ планують залишати Бахмут. Ситуація є складною, ворог намагається наступати з півдня, півночі та сходу.
На півночі ситуація найскладніша - росіяни намагаються рухатися до Хромового після захоплення Ягідного та Берхівки. Цей рух для того, щоб перерізати лінію забезпечення міста. Вчора ворожою артилерією було розбито один із мостів на трасі до Хромового, але, за нашою інформацією, це не спричинило принципових наслідків. Є об'їзні шляхи навколо руйнування і забезпечення Бахмуту продовжується і далі. ЗСУ утримують оборону по всьому периметру, хоча на сході, де бої уже в місті, наші військові підірвали один із мостів через річку Бахмутка, аби ускладнити рух противника. Раніше на півдні було підірвано дамбу одного із водосховищ, що суттєво зупинило просування ворога.
Зараз ЗСУ продовжують стримувати противника на півночі та сході, а на півдні навіть відбуваються контратаки в зоні Іванівського. Там відтискають противника, який намагається вийти на трасу між Костянтинівкою та Бахмутом. Попри всю складність ситуації можливість для утримання міста залишається, про що свідчить і приїзд Сирського.
ЗСУ виконують декілька функцій на цій ділянці фронту. Перше - вони виснажують війська противника та змушують його використовувати боєзапас. Друге - утримують лінію оборони, щоб вона не посипалась. Третє - створюють умови для покращення облаштування іншої лінії оборони, яка вже є за Бахмутом. Всі ці три складові виконуються і резерви, які надійшли, допомагають вирішувати одну з цих функцій.
Питання утримання Бахмуту залишається військовим питанням. Або ми утримуємо цю ділянку фронту, маючи для цього можливості, або ми переходимо на інші позиції й маємо втягуватися в такий же формат боїв як тут. Одне із головних питань - це більше боєприпасів. Це єдиний фактор, який я дуже часто чую, коли спілкуюсь з військовими на лінії - вони кажуть, що потрібно більше великих калібрів, мінометів та засобів враження.
Ми відвертаємо і знищуємо тут зараз доволі боєздатні підрозділи російської армії. За кілька днів динаміка суттєво не змінилась. Незамкнена ділянка близько п'яти кілометрів. Росіяни не можуть стиснути цю відстань - досить ефективно ведуться наші оборонні дії з використанням артилерії. Більше артилерії та снарядів потрібно - це головний запобіжник просуванню противника.
На ділянці у 20 км навколо Бахмута сконцентровані основні сили та війська по інших напрямках обмежуються потенціалом, який скерований на Бахмут. Ситуація біля інших міст є похідною від дій навколо Бахмута. Думаю, що поки тримається зв’язка Часів Яр - Хромове - Бахмут та забезпечує місто, інші напрямки набагато примарніші для противника щодо активізації бойових дій.
Бахмут - це не стратегічне, а тактичне місто. Воно демонструє можливості української армії утримувати противника на таких ділянках фронту, де ворог намагається перетворити тактичні успіхи на стратегічну перемогу, а цього не відбувається.
Думаю, з 4-6 березня росіяни знову активізують дії поблизу Вугледару. Це для них принципово важливе. Треба забезпечити шляхи постачання поблизу Волновахи і якимсь чином відсунути наші підрозділи. Бо від Вугледару коротка дистанція до Маріуполя та Мелітополя. Зараз бригаду, яку розгромили, відвели на відновлення - на її базі формують штурмовий батальйон з 200 осіб. Нові підрозділи додаються, накопичуються резерви. Ми це шоу зі знищенням російських танків та бронетехніки знову побачимо через тиждень. Вони це місто не полишать, бо прямолінійні, не гнучкі та ми будемо цим користуватися.
Біля Авдіївки ще два напрями, де РФ намагається просуватися. Тут є накопичення сил противника в глибині. Авдіївку намагаються оточити як Бахмут, але успіхів там немає. Можемо сказати, що весь цей наступ росіян, який триває понад місяць, по всіх ділянках вперся в нашу лінію оборони й найбільш критичним виглядає лише Бахмут. На інших напрямках ми цілком стримуємо противника. Я можу спрогнозувати, що впродовж найближчих 2-3 тижнів ворог використає всі резерви на всіх 5 напрямках і ми побачимо більш інтенсивні дії на них.
На Луганському напрямку лінія фронту не змінюється, хоча бої є інтенсивними. Накопичення живої сили й противника на цій ділянці Сватове-Кремінна є достатньо значним. Ворог продовжує намагання витіснити нас за межі річки Оскіл. Існують ризики щодо накопичення сил в зоні Валуйок (РФ), де стоять певні резерви, які й заходять на цю ділянку.
В Кремінній бойові дії тривають, росіяни намагаються використовувати сучасні зразки техніки - танки "Прорив", БМП "Термінатор". Але все одно зміни лінії фронту там немає. У зоні Білогорівки також нічого не змінюється. Вона для нас важлива - якщо ворог далі просуватиметься в бік Бахмута, то є можливість флангових ударів у бік угруповання противника, яке буде рухатися у бік Слов’янська та Краматорська.
На Півдні особливої динаміки не було, окрім знищення складів та інших об’єктів, що є регулярною основою. Ці удари по російських об’єктах, про які не завжди повідомляє Генштаб, але вони регулярні. Це віддзеркалення стратегії, яку ЗСУ реалізували на правому березі Дніпра. Зараз це переноситься на ділянки, які у перспективі стануть головними напрямками для наших наступальних дій.
Хоча ворог так само намагається збільшити кількість сил у зоні Оріхова, Гуляйполя. Не виключається, що паралельно з активізацією дій на Вугледарі. що тут вони спробують так само проводити певні наступальні дії, аби відвертати увагу від інших напрямків, зокрема від Бахмуту. І не дозволяти робити нам маневр силами.
Білоруські партизани показали відео, як дрон сідав на літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Зараз ми не знаємо достеменно ступінь враження і збитки літака, але він полетів на завод-виробник. Це означає, збитки суттєві та вони обмежують шпигунські дії цього літака при координації нападів РФ.
По ситуації на Брянщині: думаю, що росіянам сплутали карти. Вони готували акцію під чужим прапором, яка мала бути пов’язана з жертвами з російського боку. Ми розуміємо, що справді готувалось, було підготовлене засідання Радбезу, виступ Путіна. Але це все скомкалось через те, що Російський добровольчий корпус випередив росіян. Це говорить про те, що ми добре знаємо, що планує ворог. Те, як РДК сплутав вчасно карти ворогу говорить про те, що і далі ми зможемо убезпечуватися від таких викликів. Зрозуміти, що може зробити РФ складно: ми бачимо, що ворог підступний, але це не значить, що ми не можемо його перегравати.