"Біль неуникненний, а страждати чи ні — питання вибору". З бігових мемуарів Муракамі колись давно це запам'яталось назавжди. І часто згадується у війну.
Багато болю внаслідок Дніпра, а чаші страждання вже давно переповнені в багатьох. Часто моторошно від того, якою різною, якою нескінченно вигадливою є Смерть. Не менш креативною, ніж Життя.
"Штатний безпековець" в голові: "А ти впевнена, що і далі в тривогу вибираєш продовжувати працювати й бачити небо? А чи не краще, якщо сирена застала за вигулом собаки у лісі, не йти поряд з чоловіком — щоб не обох прибило, якшошо?" Воєнний хорор буденних рішень.
Читайте також: Вибір між любов'ю та помстою. Але перший вибір — набагато красномовніший
Раніше я називала ворога "Росія", тепер все частіше - "росіяни". Вони винні. Я відчуваю гнів. Але думкИ на кшталт "не пробачимо — помстимося" не отруюють мій організм. Тому що я твердо вірю в невідворотність покарання. Щобільше, вірю, що злочин притягує покарання — бо це вмонтований в кожну Душу механізм.
Кожна людина — як би собі не брехала про мотиви — знає, що вона зробила чи не зробила. Пам'ять про кожну дію прописана в Душі — ті файли не стерти ніколи. Саме вони "фільмом" пролітають в пам'яті перед смертю, яка не є кінцем
Читайте також: Росію можна трансформувати лише силою і примусом
Кожна людина — як би собі не брехала про мотиви — знає, що вона зробила чи не зробила. Пам'ять про кожну дію прописана в Душі — ті файли не стерти ніколи. Саме вони "фільмом" пролітають в пам'яті перед смертю, яка не є кінцем.
Кожен навіть просто дрібно егоїстичний, неморальний вчинок утворює на Душі викривлення — і рано чи пізно це викривлення почне повертатися до норми, як вм'ятина на м'ячику. Це карма. Кожен вчинок має наслідок. Кожна кривда — несвідома заявочка на те, щоб з часом побувати у точно такому ж стані болю, як побувала скривджена нами людина. І для карми немає значення, береш ти відповідальність за свій вчинок чи киваєш на інших та на обставини.
Кожен вчинок має наслідок. Кожна кривда — несвідома заявочка на те, щоб з часом побувати у точно такому ж стані болю, як побувала скривджена нами людина
Читайте також: Звідки в росіян стільки ненависті?
Моїм світоглядом є мікс християнства і буддизму. Я вірю в реінкарнацію і для себе точно знаю, що наступні життя наших кривдників будуть просто трешовими. І особливо тих, кого нам не вдасться дістати та притягти до кримінальної відповідальності в цьому житті.
Щодо всіх запорєбрікових. Вважаю, є щось ефективніше за успішну помсту і найсуворіше покарання. І це те, чого я бажаю росіянам. Усвідомлення. Усвідомлення своїх злочинів і особистої відповідальності. Це є безмежний біль. І лише в ньому — натяк на можливе якісне переродження.
Про авторку. Юлія Бориско, журналістка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.