У битві за Бахмут, на мій не експертний та непрофесійний погляд, є два шляхи:
Або тягнути натовпи погано підготовлених мобілізованих, у яких немає досвідчених сержантів та офіцерів, погрожуючи солдатам в'язницею за залишення позицій, і виправляти становище десятками комісій та слідчих груп, призначаючи службові розслідування та догани, знімати "сміливі" фотосесії, хоча головна фотосесія у посадках на південь і на північ від міста.
Або організувати управління військами, тактику та застосування солдатів, розвідку та засоби поразки так, як це робить 10 гірничо-штурмова бригада та тактична група "Адам", зосередити трохи боєприпасів і просто ліквідувати тих, хто продовжує бігати в лобові атаки.
Читайте також: Україні не слід копіювати іранські "шахеди"
Мета війни — не кар'єра, посада та можливість доповідати хороші новини, мета війни — створення тактики зі знищення ворога, що дає результат, оскільки навчилися робити чимало наших бойових командирів.
Читайте також: Удар по Макіївці: серед російських офіцерів головотяпство та дурість невикорчувані
Впевнений, що перемога у наших руках і вірю, що наша армія вибере найкращий варіант дій.
Для цього, звичайно, результати бойових дій потрібно вивчати, запровадити післяопераційний аналіз та вимірювати заслуги командирів не рапортами та емоціями, а відео з координатами поразки. Тому що мета війни — не кар'єра, посада та можливість доповідати хороші новини, мета війни — створення тактики зі знищення ворога, що дає результат, оскільки навчилися робити чимало наших бойових командирів.
Про автора: Юрій Бутусов, журналіст, воїн ЗСУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Слідкуйте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал .