Ті, в кого є "райдужні" побажання на величезні заробітки внаслідок "розлучення" з Україною, мають ще раз подивитися на порожній кримський півострів

Зрадник Батьківщини і за сумісництвом голова Державної Ради Републіки Крим Володимир Константінов виявися незадоволеним цифрами, які засвідчили: всі сподівання маріонеткової кримської влади на те, що після анексії півострова Російською Федерацією на його територію будуть прибувати у великій кількості курортники з РФ - виявилися марними. Та й годі було сподіватися, адже Крим історично був внутрішньоукраїнським курортом, а зараз ми можемо констатувати ще й транспортну відірваність цієї території від Росії, набагато більшу транспортну відірваність, ніж це було до анексії Криму. Так що із курортом "Крим" можна сказати: «покінчено». Це перший і очевидний результат російської окупації української території.

Величезні проблеми також будуть у кримського бізнесу взагалі. Єдине на що може розраховувати республіка у складі Російської Федерації  - це те, що вона стане частиною російського промислового комплексу, але і те ненадовго, адже на російський ВПК також чекає безславне фіаско. Ті, хто жив у Радянському Союзі про це добре пам’ятають. Радянський Союз з його маргіналізованою економікою, недорозвиненим культурним і соціальним життям і відсутністю волі до розвитку, міг ще бути такою собі частиною світу, але конкуренцію зі світом він, поза усяким сумнівом, він програвав. 

І на Росію, якщо вона захоче конкурувати із цивілізованим світом, також очікує безславна доля, така ж маргінальна економіка, таке ж дегенеративне політичне життя, така ж відсутність волі до розвитку, яка підміняється в цій державі експансією.

Але годі з Росією, варто подумати про українські регіони, в яких досі існують пройдисвіти, які штовхають їх у бік до Москви. Що очікує Донбас, якщо він стане частиною  російської політичної цивілізації? Крах промисловості, яка аж ніяк не зможе ані конкурувати з промисловістю Росії, ані постачати продукцію на зовнішній ринок (так ніколи не буває з окупованими територіями); зубожіння соціальної сфери; повний кінець будь-яких перспектив. Якщо Донбас, дійсно, бажає розділити долю Криму, йому варто хоча б певний час почекати і подивитися на те, що відбуватиметься із цією окупованою територією і аж ніяк не піддаватися на провокації диверсантів і політиків сусідньої країни, які не бажають нікому нічого доброго, окрім самих себе. 

Так що ті, в кого є "райдужні" побажання на величезні заробітки внаслідок "розлучення" з Україною, мають ще раз подивитися на порожній кримський півострів, півострів, на якому вже ніколи, аж до ліквідації наслідків російської окупації, не буде достатньої кількості відпочивальників. І подумати: чи хоче він сам жити на порожній землі?