Про фантомні понтонні переправи РНБО

25 серпня секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про те,що інженерні підрозділи Збройних сил Росії навели п’ять понтонних переправ через річку Сіверський Донець на ділянці, де по її фарватеру проходить державний кордон України з Росією.

За його словами, російські військові також обладнали під’їзні шляхи до цих переправ.

«Таким чином формується військова інфраструктура для забезпечення перекидання додаткових підрозділів російських військ на окуповану територію України для їх бойового застосування», – сказав секретар РНБО, наголосивши, що це є черговим свідченням прямої і безпосередньої участі російської армії у війні на сході України.

Гучну заяву секретаря РНБО миттєво поширили вітчизняні та зарубіжні ЗМІ, навіть не звернувши увагу на те,що в заяві не вказані місця розташування цих п'яти (запам’ятайте кількість) переправ.

Заява секретаря РНБО привернула увагу не тільки ЗМІ, але й Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. 27 серпня спостерігачі СММ ОБСЄ здійснили свій контроль і перевірили інформацію секретаря РНБО,

«СММ прибула на кордон на північ і на схід від підконтрольного «ЛНР» Сєверного (за 55 кілометрів на південний схід від Луганська), щоб перевірити повідомлення про можливі понтонні переправи через річку Сіверський Донець, яка є лінією кордону між Україною і Росією. СММ перевірила всі підступи до річки вздовж лінії кордону на всьому її протязі аж до лінії контакту і не побачила ніяких підготованих шляхів під’їзду, понтонів, паромів, мостів чи інженерних робіт», – йдеться в повідомленні ОБСЄ.

Тим часом у Києві, вже в адміністрації Президента України, яка втягнулася в цікаву колективну гру під назвою "Знайди паром", оприлюднили конкретні (гарне слово) координати двох із таких переправ через Сіверський Донець.

«Йдеться про місцевість біля села Кружилівка Луганської області, з координатами 48°35’34,47” пн. ш., 39°47’47,55” сх. д., і про околицю сусіднього села Пархоменко з координатами 48°35’11,04” пн. ш., 39°44’03,36” сх. д. Обидві ці точки лежать у найпівнічнішій частині ділянки Сіверського Дінця, якою пролягає кордон із Росією, недалеко від лінії контакту».

Відразу запитання до речників вже не РНБО, а адміністрації Президента: «Чому оприлюднили конкретні (гарне слово) координати лише двох (!) паромних переправ, якщо в заяві секретаря РНБО йдеться по п’ять? Де координати ще трьох переправ,якщо вони взагалі фізично існували?».

Відповіді на ці запитання ми навряд чи коли-небудь почуємо, хоча у всій цій історії з переправами показовим є той момент, що, за логікою речей, координати мав би оприлюднити секретар РНБО або його речник, але жодним чином не адміністрація Президента, якщо це, звичайно, не чергові підкилимні політичні ігри.

А тепер пропоную вам перегорнути сторінки історії рівно на рік назад і пригадати разом зі мною, що саме в серпні місяці, але 2014 року, відбувалася подібна історія з паромними переправами росіян.

4 серпня 2014 року ЗМІ оприлюднюють мою заяву про те, що на території Росії (!) на кордоні з Луганською областю спостерігається концентрація інженерних військ. За повідомленнями спостерігачів, на даний момент на кордоні знаходиться 40 одиниць спецтехніки. Є висока ймовірність того, що Росія будуватиме понтонні мости по всій течії Сіверського Дінця. У повідомленні називалося і конкретні (гарне слово) координати однієї з такої переправи, а саме: с. Поповка Краснодонського району Луганської області.

Так ось воно що, Валентинович!

Інформації про понтонні переправи виповнилося вже рік, але, незважаючи на це, Ваші речники і радники вирішили піти вже знайомим шляхом і видати, імітуючи «бурхливу» діяльність РНБО, інформацію ГІ «Права Справа» за свою, не дивлячись на те, що вона вже була колись оприлюднена.

Але, заради справедливості, треба відзначити, що рік тому РНБО оперативно, але трохи по-дебільному, підставивши свого очільника Парубія, відреагувало на мою заяву.

«У Раді національної безпеки та оборони не підтверджують повідомлення про спроби російських інженерних підрозділів навести понтонні переправи через водойми у Луганській і Донецькій областях з російського боку. Про це на брифінгу в Києві заявив речник Інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко, відповідаючи на запитання журналістів.

«Ці дані поки що не підтверджуються», - сказав Лисенко.

Тоді я, задав п. Лисенко одне питання: «Чи узгодив він свою заяву зі своїм шефом, п.Парубієм, бо саме секретар РНБО Парубій 21 липня 2014 року повідомив, що в Луганській області терористи обладнали понтонну переправу через Сіверський Донець?».

«Сіверський Донець біля «Ізвариного» зараз дуже важко переходити, тому що він розлився і утворилося болото. Одна з останніх розвідувальних інформацій свідчить, що вони з того боку зробили понтонний міст і намагаються таким чином перекидати техніку», - сказав Парубій.

Відповіді на своє запитання я не почув, але вже 7 серпня 2014 року секретар РНБО Парубій оголосив, що подав у відставку із займаної посади, додавши, що «в час війни коментувати відставку вважає неприйнятним». Того ж дня заяву про відставку підписав Президент Петро Порошенко.

Взаємодія, якщо так можна назвати те, що відбувалося між РНБО та групами «Правої Справи» на окупованих територіях,після 20 серпня 2014 року взагалі перетворилася на фарс.

20 серпня, на брифінгу речник РНБО Андрій Лисенко сказав, що Рада нацбезпеки не підтверджує інформації про входження російської колони важкої бронетехніки до Луганська. «Наразі у нас немає офіційного підтвердження розвідданими існування цієї колони», – повідомив Андрій Лисенко.

Інформацію розвідгруп «Правої справи» про наявність і проходження колони бронетехніки підтвердив командуючий Воронченко і керівник групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук, які повідомили, що до Луганська прорвалися до 40 одиниць важкої військової бронетехніки з Росії як підкріплення для членів незаконних збройних формувань.

Тоді ж, до речі, виникло запитання: Чи не був сам факт проходження і присутності колони бронетехніки бойовиків в оточеному силами АТО Луганську, підтверджений чисельними свідками, фактом зради та певних домовленостей між центральним урядом та лідерами самопроголошеної ЛНР.

Але повернемося до нашіх, ні, не баранів, понтонних переправ. Спробую пояснити співробітникам РНБО, які поклали на стіл своєму очільнику цю інформацію, доцільність зведення росіянами потнонних переправ у серпні 2015 року. На відміну від серпня 2014 року, коли українські військові тримали, хоча б під вогневим, але контролем, кордон і шляхи пересування військової техніки і підкріплення бойовикам з боку Росії, в серпні 2015 року Красноднський район, де, власне, і розташовані ймовірні понтонні переправи, наразі є глибоким оперативним тилом т.зв. «ЛНР». Відповідно, що, маючи можливість прямого наземного, а зараз і залізничного сполучення, росіянам немає потреби будувати додатково ще й паромні переправи.

Що стосується с. Пархоменко, то там був і, за останньою інформацією, залишається табір підготовки бойовиків. 10 квітня 2015 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» оприлюднив повідомлення про те, що є інформація про базування кадирівців та території бази відпочинку поблизу с. Пархоменко та в районі с.Хрящівка, дачний кооператив «Мир». Крім того, на території кооперативу «Мир», крім живої сили, розміщується важка техніка і артилерія бойовиків.

30 серпня спостерігачі ОБСЄ вдруге оглянули всі місця доступу до річки вздовж українсько-російського кордону в районі між підконтрольними бойовикам "ЛНР" населеними пунктами Кружилівка (28 км на схід від Луганська) та Пархоменко (20 км на схід від Луганська).

"Під час останнього відвідування району (що відбулося 28 серпня), спеціальна моніторингова місія не побачила понтонів, мостів або (відповідних) робіт. СММ не спостерігала змін у порівнянні з попереднім візитом", - йдеться у звіті місії.

Виникає таке питання: Чим зайняті високоповажні пани в РНБО? Таке враження, наче ніхто з них не знає не те, що оперативної обстановки на фронтах, але навіть мапи району бойових дій не бачив і не здатен елементарно працювати з інформацією. Замість того щоби оприлюднювати справжні дані про присутність росіян на Сході України, вони наче спеціально вводять широкий загал в оману, тим самим нівелюючи будь-яку правдиву інформацію про російську агресію.

Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, ГІ "Права справа"