"Бойовий імунітет"

Федір Веніславський, член профільного комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони, повідомив, що "Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський і військове командування мають імунітет від відповідальності за рішення, ухвалені на полі бою". 

Висловлювання стосувалося насамперед наслідків уведення і виведення українських підрозділів з Курської області.

Про те, що хто мав і чого не мав – розберуться компетентні органи згодом.  

Та оскільки ця заява (підкріплена інформаційною атакою ботів Банкової на соцмережі) спричинила жваві дискусії, зокрема довкола того, чи може на цивільного, яким є Зеленський, узагалі поширюватися такий захист як бойовий імунітет – розглянемо цю цікаву тему.

Власне, концепція бойового імунітету передбачає звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за дії під час виконання бойових завдань, якщо ці дії були законними та відповідали наказам командування й військовим статутам. 

Однак цей імунітет не є абсолютним і не поширюється на воєнні злочини чи протиправне застосування сили.

Читайте також: Зеленський і командувачі ЗСУ мають "бойовий імунітет": Веніславський про ситуацію на Курщині

В Україні поняття бойового імунітету закріпили на законодавчому рівні у березні 2022 року, коли до Кримінального кодексу додали нову статтю 43-1 "Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України". Тоді ж було ухвалено закон №2124-IX, який уточнив підстави, що виключають кримінальну відповідальність у бойових умовах, та вніс зміни до Закону України "Про оборону України".

Відповідно до чинного законодавства, бойовий імунітет поширюється не лише на військових, а й на командування. Закон визначає, що військовим командуванням є, зокрема Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі об’єднаних сил, керівники різних родів військ і командири частин. 

Таким чином, і Зеленський формально як Верховний головнокомандувач може підпадати під дію цього імунітету. Як, до речі, і п’ятий Президент України Петро Порошенко.

Втім, найбільше занепокоєння в суспільстві викликає подвійний підхід до застосування цього принципу. 

Питання: чому бойовий імунітет не діє щодо бойових генералів, яких у січні 2025 року затримали за звинуваченнями у неналежній обороні Харківщини під час російського наступу в травні 2024 року? Йдеться про екскомандувача ОТУ "Харків" Юрія Галушкіна, колишнього комбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка та екскомандира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна – і багатьох інших.

Так само постає питання, чому бойовий імунітет не враховується в справах проти Петра Порошенка, коли оцінюють його накази як Верховного головнокомандувача?

Ці справи свого часу стали вигідними Росії й можуть розглядатися як частина зусиль із дестабілізації України.

Читайте також: Арешти офіцерів: дайте армії спокій, дайте їй воювати

Зокрема, йдеться про кримінальне провадження, відкрите проти Порошенка за наказ про контрнаступ у червні 2014 року, коли українські війська звільнили дві третини окупованого Донбасу. Заяву тоді подав Нестор Шуфрич від імені забороненої проросійської партії "ОПЗЖ". Йшлося про звинувачення у "кровопролитті". 

Ще одна справа стосується рішення відправити військові кораблі на ротацію до Азовського узбережжя Маріуполя у листопаді 2018 року. За цим епізодом справу відкрили за заявою Андрія Портнова, котрий звинуватив Порошенка у спробі загострення конфлікту з Росією та "узурпації влади".

Ці провадження не просто були спрямовані проти Порошенка особисто – а й відкривали доступ російським агентам до критично важливої інформації. 

Наприклад, у листопаді 2019 року Печерський суд дозволив ДБР вилучити документи Генштабу ЗСУ, зокрема Стратегічний план застосування військ України.

Те, що колишнього Верховного головнокомандувача переслідують за рішення, ухвалені в рамках захисту країни, свідчить про вибірковість правосуддя. Це викликає питання про політичну вмотивованість справ і можливе використання правових механізмів для зведення рахунків.

Бойовий імунітет створений для захисту тих, хто в умовах війни ухвалює складні рішення. 

Його вибіркове застосування, особливо проти бойових командирів і колишніх керівників держави, підриває саму суть цього правового інструменту й відкриває простір для зловживань.

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.