Сі, вочевидь, знав про плани Путіна розпочати повномасштабну війну і схвалив це. І розчарований результатами. Замість удару по престижу США та НАТО, розколу в Європі війна призвела до активізації та консолідації НАТО, збільшення військових бюджетів Японії, Кореї та Тайваню, до зближення Індії та США в регіоні.
Але Росія все ще вкрай потрібна Китаю. Чому? Бо все ще лишається найбільшим союзником.
Китай не зацікавлений в слабкій Росії, що занурюється в хаос. РФ має зберігати керованість і постачали йому те, що треба. Відповідно, Китаю не потрібна очевидна поразка РФ. Очевидно програти це не стільки втратити захоплене, скільки припинити бути значною військовою силою і втратити керованість.
Читайте також: Політика Китаю: надурив когось — молодець
Тому Сі не може чекати що воно "якось закінчиться".Але і відкрито підтримувати РФ теж доволі складно. Постачати зброю (в тих кількостях, що може змінити хід війни), відкрито давати гроші — це створити два великі ризики:
Відкрита підтримка Росії може виявитися марною. Росія все одно може програти. І тоді Китай отримає всі мінуси ситуації без жодних плюсів
Є і третій ризик — відкрита підтримка Росії може виявитися марною. Росія все одно може програти. І тоді Китай отримає всі мінуси ситуації без жодних плюсів. Тому Сі став великим дипломатом. Мирний процес може бути засобом отримати бажане: і не допустити розгромної поразки РФ, і закріпити свій авторитет як країни, яка може вирішити глобальні проблеми. Як мінімум вони мають спробувати.
Читайте також: Путін увігнав себе в патову ситуацію
І з цим Сі їде до Москви. Там він буде вирішувати кілька задач:
Читайте також: Чому Делі погодилося на нафтову стелю цін
Цей візит скоріше за все закінчиться тим, що Сі отримає все, що хоче, по 1 та 2 пункту. І нічого — по третьому. Хоча весь процес буде супроводжуватися масовими заявами про “наміри” і “налаштованість”. Але по факту не буде нічого. Бо:
Чи можуть китайці вдатися до ірраціональних дій, якщо Росія вочевидь падатиме? Повторюсь. Такий ризик є завжди. Але якщо (коли) Росія почне швидко падати — допомога технікою її вже не врятує.
Тож тяганина продовжиться. Продовжуємо спостерігати.
Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.