Чому ми стидаємось слов’янства?

Насправді слов‘яни - народи, які перебирають лідерство у Європейському Союзі.

А як же росіяни? Народ цей за походженням і цінностями передовсім складно назвати слов’янським, хоча і послуговується він слов’янською мовою. Суміш колонізованих і значною мірою асимільованих націй, ще й перетворених успішно тоталітарним радянським режимом на “нову спільність - радянський народ” гралася у слов’янофільство і панславізм і давно програла. Усе це в минулому.

Натомість з початком повномасштабного вторгнення саме слов’янські країни і наші брати і сестри з Балтії перейняли ініціативу, лідерство і вплив у ЄС. Після доєднання до ЄС України саме ми з нашими слов’янськими сусідами, передовсім з Польщею станемо у ЄС найбільшим внутрішнім союзом. І за кількість населення та й територією теж. Бо все повернемо: і людей і землі.

І у цьому слов’янському лідерстві теж потрібно не загубитися. Бо слов’янських народів багато, а українці мають стати рівними серед рівних, а не бідним родичем. Для цього важливо розвивати культуру. Культура - обличчя нації, її візитна картка. Саме тому вважаю помилкою припинення фінансування УКФ і Держкіно.

Про це ми теж говорили у Домі Франка. І читали вірші).