Чому немає подяк Резнікову з окопів
Уважно слідкую за відгуками на відставку міністра оборони Резнікова
Не бачу жодних подяк від солдатів та офіцерів за обладнані позиції, інженерну техніку, за організацію виплат та соціальне забезпечення діяльних та поранених військових, за організацію якісної мобілізації та підготовки особового складу, за забезпечення якісним озброєнням та спорядженням, за створення військової юстиції та покращення роботи військової служби правопорядку у військах, за зміни та спрощення документообігу, скорочення паперової роботи, за організацію підготовки особового складу та оборонне планування. Може такі подяки є, підкажіть, мені цікаво було б прочитати.
Чомусь бачу тільки подяки за те, що Резніков — найкращий міністр, хороший дипломат, хороша людина від тих, хто не сидить в окопах та не підпорядковується у своїй роботі міністерству оборони.
Читайте також: Чому Резніков був поганим міністром
Якби не знати, що міністр оборони відповідає за життя людей, що пан Резніков переконував армію та народ, що російського вторгнення не буде, якби не знати, що він один з тих, хто свідомо провалив організацію оборони та здав південь, якби не бачити тисячі дрібних та великих управлінських проблем, які не вирішує міноборони, якби сотні людей не гинули кожного дня не тільки від російських вбивць, але й від поганого адміністрування, то може здатися, що для багатьох поціновувачів пан Резніков брав участь у веселому конкурсі краси у фейсбуці, де для повної перемоги треба налайкати міністру рейтинг і радісно відмітити його успіхи за дружньою вечіркою.
Моя порада — хочете похвалити міністра оборони під час війни, запишіть йому відео десь з Серебрянського лісу, з-під Андріївки або Роботине, тільки це буде виглядати насправді щиро.
Про автора: Юрій Бутусов, журналіст, воїн ЗСУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе