Через війну в Ірані газ дорожчає стрімкіше, ніж нафта. Чи зможе Нафтогаз заповнити сховища до нового опалювального сезону

Наслідки війни на Близькому Сході українці відчувають насамперед через подорожчання цін пального. Однак ціни нафту – не єдина загроза для економіки України та Європи загалом. Насправді ціни на природний газ на європейських ринках зросли навіть стрімкіше, ніж ціни на нафту. Країни ЄС, шукаючи альтернативу російському газу, нарощували поставки з країн Близького Сходу, зокрема катарського LNG. Водночас Путін почав знову шантажувати Європу газом, заявивши, що може зупинити поставки зрідженого газу до ЄС, не чекаючи завершення контрактів 1 січня 2027. З огляду на це український "Нафтогаз" не в найкращій ситуації. Адже багаторічних контрактів на постачання газу НАК не має і купує газ переважно невеликими партіями. Тож виникає питання, а чи буде на європейському ринку достатньо газу, аби заповнити українські сховища до наступної зими. Особливо з урахуванням, що через руйнування ТЕС та ТЕЦ Україна намагається збільшувати кількість газової генерації електроенергії.

Ціна на газ в Європі може зрости втричі

Експерти у ЄС уже б’ють на сполох через те, що якщо війна на Близькому Сході триватиме і Ормузька протока буде фактично заблокованою, то заповнення газосховищ на зиму 2026/27 років стане справжнім викликом. Європейська комісія та уряд Німеччини уже створили кризові команди. 

Швейцарське видання NZZ зазначає, що не для усіх європейських країн поставки зрідженого газу однаково важливі. Так в енергобалансі Швейцарії природний газ відіграє незначну роль, натомість для Німеччини він критично важливий. Однак Німеччина основну кількість газу отримує трубопроводом з Норвегії. LNG з Катару ФРН торік не імпортувала взагалі, отримуючи 96% поставок зі США. Натомість Італія отримала торік майже третину свого імпорту СПГ з Катару у 2025 році, а Польща 25%.

Читайте також: Замість газових родовищ – ферми: скільки біометану Україна вже експортує в Європу і чи може "зелений" газ перекрити наші потреби

За оцінками Goldman Sachs Research, у випадку повної зупинки потоків ЗПГ через Ормузьку протоку на один місяць, ціна на природний газ (TTF) може наблизитися до 74 євро/МВт·год. Якщо транзит через Ормузьку протоку буде зупинений на понад два місяці, то європейські ціни на природний газ можуть зрости до понад 100 євро/МВт·год.  До порівняння 27 лютого, за день до атаки на Іран ціна на природний газ TTF становила близько 31,6 євро/МВт·год. Тобто якщо війна триватиме до початку травня, газ на європейському ринку може подорожчати втричі. Звичайно, у літній період споживання газу не таке суттєве, як в опалювальний сезон, однак у цей час зазвичай закачують газ у підземні сховища.

Скільки газу треба закачати у сховища

За словами експерта газових ринків ExPro Михайла Свищо, після цієї зими в України залишись  хороші запаси газу в сховищах. 

"За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, на кінець сезону відбору газу зі сховищ у нас ще є 9,5 млрд кубометрів газу. Для порівняння торік на кінець сезону у нас було 5,7 млрд кубометрів. Тобто цього року маємо більш ніж у півтора раза більші запаси в сховищах, – каже Михайло Свищо. – Відповідно до початку наступного опалювального сезону, до 1 листопада, нам потрібно менше закачувати газу".

За даними експерта, офіційна ціль – на 1 листопада 2026 мали у підземних сховищах 13 млрд кубометрів. Тобто нам потрібно закачати десь 3,5 млрд кубометрів. 

"Значну частину цього газу ми закачаємо за рахунок внутрішнього видобутку, який влітку є вищим, ніж споживання, але потрібно буде певні обсяги також імпортувати. За різними оцінками це може бути від 0,5 до 1 млрд кубометрів. Минулого року з квітня до кінця жовтня ми імпортували понад 4 млрд кубометрів".

При цьому не варто забувати, що для розрахунку за імпорт газу у цьому опалювальному сезоні, Нафтогаз брав позики, тож їх ще треба повертати, а також залучати нові кредити для покриття імпорту.

Танкер з LNG, фото: Група Нафтогаз

Очевидно, для того аби дещо поліпшити фінансове становище Нафтогазу, Кабмін вніс зміни до положення про ПСО (покладення спеціальних обов’язків), тож тепер природний газ для газотурбінних та газопоршневих установок, які виробляють лише електричну енергію, купуватимуть за ринковими цінами. Досі газ для таких установок виробники електрики  отримували газ від «Нафтогаз Трейдинг» за спеціальними фіксованими цінами - 16 000 грн/тис. куб м (з ПДВ).  При цьому підприємства теплопостачання й надалі отримуватимуть природний газ за фіксованими (для потреб населення та держустанов), а не ринковими цінами. 

Крім того, Кабмін поклав нові обов’язки на АТ "Укрнафта" із закупівлі імпортного природного газу в разі настання кризової ситуації протягом 2026 року. Компанія буде купувати імпортний ресурс за рахунок кредитних коштів для подальшої реалізації за ціною, що забезпечує повне відшкодування "Укрнафті" витрат, пов’язаних із закупівлею імпортного ресурсу. 

Проблемою буде не дефіцит газу, а дефіцит грошей

На думку Михайла Свищо, те, що "Нафтогаз" не має довгострокових контрактів з постачальниками, не означає, що він не зможе знайти потрібні обсяги на ринку. Тим більше, що потрібно імпортувати порівняно невелику кількість газу. Найбільшою проблемою може стати його ціна. 

"Певний дефіцит газу на європейському ринку є саме через події на Близькому Сході. Але для України якихось обмежень щодо імпорту немає. Газ, який надходить до України не проходить через Ормузьку протоку чи через регіон Близького Сходу. Американський зріджений газ йде  до Литви, до Польщі, чи до Греції. Жодним чином ці маршрути не перетинаються з Близьким Сходом, тому ніяких проблем з імпортом газу у нас не буде, – каже він. – Буде питання ціни. Зараз ціни в Європі суттєво вищі, ніж минулі місяці, тому це може вплинути на обсяги імпорту. Бо якщо з боку країн Європи та Азії буде більший попит на американський газ, відповідно, ціни на нього зростатимуть. І Нафтогаз його купуватиме за ринковими цінами".

Проблема у тому, що Катар, на який припадає приблизно 20% світового ринку LNG (там розташований найбільший у світі завод з виробництва зрідженого газу), не має можливості постачати газ трубопроводом. Тому на сьогодні країна не просто скоротила поставки, зупинила виробництво LNG. 

"Відповідно, що довше триватиме  війна на Близькому Сході, тим довше буде відсутній Катар на світовому ринку LNG, як постачальник. При цьому, аби відновити виробництво, потрібно потрібен певний період. Умовно, якщо війна закінчиться сьогодні, виробництво відновиться десь через два тижні, – каже Михайло Свищо. – Були заяви Сполучених Штатів Америки, що вони готові супроводжувати танкери через Ормузьку протоку, але ми не побачили реального підтвердження цих слів. Якщо реально будуть якісь військові кораблі супроводжувати танкери, то рух може відновитись. Але тут питання в тому, скільки таких танкерів США готові супроводжувати. Якщо йдеться про один танкер з LNG на тиждень, то Катару немає сенсу відновлювати виробництво, аби експортувати такі малі обсяги. Тому потрібно якийсь більш системний підхід. Інший варіант: були чутки, що Китай просить Іран пропускати танкери з нафтою і зрідженим газом які прямують до Китаю. Це теж могло б дещо поліпшити ситуацію".

Найбільша проблема в тому, що нині ніхто з експертів не може спрогнозувати, як довго триватимуть бойові дії у Перській затоці. Наразі зрозуміло лише те, що головними бенефіціарами цієї війни є не лише США, а й Росія.