Епатаж як управлінський метод

Офіс президента, замість того, щоб виховувати смаки в суспільстві — свідомо підлаштовується під усе вульгарне, що є у суспільстві

Недавно https://espreso.tv/ne-treba-bikuvatihttps://espreso.tv/ne-treba-bikuvati блог, за який насипали мені в коментах і в лічку.

Бо я рекомендував Офісу президента, який управляє країною від імені президента, Верховної ради, уряду (взагалі усім, крім ЗСУ — і то, і там намагається інтригувати проти Залужного) — рекомендував не бикувати.

Зараз ОПа веде кампанію дискредитації союзників за принципом — “недостатньо допомагають” і “нам усі должні, як земля колгоспу”.

Епатаж, як метод — дієвий. Але діє не на всіх.

Гумор 95 кварталу — де епатаж якраз і був основним методом — доганяють не всі.

Ми пам’ятаємо Зеленського в трусах і на сцені, і в красних трюсєлях на одеському пляжі.

Воно, канєшна, на пляжі краще в трусах, ніж без. Але робити з цього новину для країни — це таки епатаж.

Але будемо відверті: усі оці труси, поїдання шаурми, “чорт — вийди звідси”, небритість, ігнорування міжнародного дипломатичного дрес-коду, альокання на союзників — це все епатаж.

І він працює для більшості. Тих, кого я називаю наївними. А на слензі 95 кварталу це називається: “піпл хаває”. А піпл дійсно хаває. І вони це перевіряють на фокус групах.

Читайте також: Не треба бикувати...

Офіс президента, замість того, щоб виховувати смаки в суспільстві — свідомо підлаштовується під усе вульгарне, що є у суспільстві.

Тому і виходить, як у випадку з Беном Воллесом.

Скільки б не допомогли — вдячності не діждетесь.

От з цього приводу невеличка притча.

Зустрічаються двоє.

Він знайомить її не лише з батьками, а і з багатим дядечком.

Дядечко на зустрічі розпустив пір’я і хвалиться своїми успіхами по життю.

Каже:

- Ось який у мене класний двоповерховий будинок. Як що ти, племінничку, надумаєш одружитися — дядько на весілля і тобі такий підгонить (тут дівчина міцніше вчепилася в хлопця).

Читайте також: Чи винен хтось і щось Україні

І ось весілля.

Дарують подарунки, кричать “гірко”, то-сьо.

Виходить дядько і каже:

- А я, друзі, дарую молодятам ключі від двокімнатної квартири. Живіть і радуйтесь.

І тут наречена знімає туфлю і бахкає нею дядька по пиці:

- Та шо за фігня? Ти ж, гад, обіцяв двоповерховий будинок.

Сіла на підлогу й ображена плаче.

І хто ж тут неправий?

От за версією Єрмака, яку він намагається нав’язати всьому суспільству, — винуватий дядько.

А я думаю інакше.

Джерело

Про автора. Віктор Бобиренко, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.