Епатаж як управлінський метод
Офіс президента, замість того, щоб виховувати смаки в суспільстві — свідомо підлаштовується під усе вульгарне, що є у суспільстві
Недавно https://espreso.tv/ne-treba-bikuvatihttps://espreso.tv/ne-treba-bikuvati блог, за який насипали мені в коментах і в лічку.
Бо я рекомендував Офісу президента, який управляє країною від імені президента, Верховної ради, уряду (взагалі усім, крім ЗСУ — і то, і там намагається інтригувати проти Залужного) — рекомендував не бикувати.
Зараз ОПа веде кампанію дискредитації союзників за принципом — “недостатньо допомагають” і “нам усі должні, як земля колгоспу”.
Епатаж, як метод — дієвий. Але діє не на всіх.
Гумор 95 кварталу — де епатаж якраз і був основним методом — доганяють не всі.
Ми пам’ятаємо Зеленського в трусах і на сцені, і в красних трюсєлях на одеському пляжі.
Воно, канєшна, на пляжі краще в трусах, ніж без. Але робити з цього новину для країни — це таки епатаж.
Але будемо відверті: усі оці труси, поїдання шаурми, “чорт — вийди звідси”, небритість, ігнорування міжнародного дипломатичного дрес-коду, альокання на союзників — це все епатаж.
І він працює для більшості. Тих, кого я називаю наївними. А на слензі 95 кварталу це називається: “піпл хаває”. А піпл дійсно хаває. І вони це перевіряють на фокус групах.
Читайте також: Не треба бикувати...
Офіс президента, замість того, щоб виховувати смаки в суспільстві — свідомо підлаштовується під усе вульгарне, що є у суспільстві.
Тому і виходить, як у випадку з Беном Воллесом.
Скільки б не допомогли — вдячності не діждетесь.
От з цього приводу невеличка притча.
Зустрічаються двоє.
Він знайомить її не лише з батьками, а і з багатим дядечком.
Дядечко на зустрічі розпустив пір’я і хвалиться своїми успіхами по життю.
Каже:
- Ось який у мене класний двоповерховий будинок. Як що ти, племінничку, надумаєш одружитися — дядько на весілля і тобі такий підгонить (тут дівчина міцніше вчепилася в хлопця).
Читайте також: Чи винен хтось і щось Україні
І ось весілля.
Дарують подарунки, кричать “гірко”, то-сьо.
Виходить дядько і каже:
- А я, друзі, дарую молодятам ключі від двокімнатної квартири. Живіть і радуйтесь.
І тут наречена знімає туфлю і бахкає нею дядька по пиці:
- Та шо за фігня? Ти ж, гад, обіцяв двоповерховий будинок.
Сіла на підлогу й ображена плаче.
І хто ж тут неправий?
От за версією Єрмака, яку він намагається нав’язати всьому суспільству, — винуватий дядько.
А я думаю інакше.
Про автора. Віктор Бобиренко, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе