Настільки історична ця подія? Ось прекрасна аналогія. Учора на інтерв’ю з героєм війни, ми перетнулися зі знімальною групою The New York Times. Француженка Летиція вдруге в Україні. І паралельно пише статтю про історичну подію — очищення нашого духовного центру від Москви. Просить коротко пояснити, що не так із московськими попами. Вона щойно прийшла із Лаври і їй здалось, що щось там не так. Описала історію колаборанства і покривання російських терористів за останні 9 років.
Летиція робить цікавий висновок: "О, це так, якби німці під час Другої світової захопили Нотр-Дам-де-Парі та розповідали, що Франції нема".
29 березня 2023 року закінчився період 337 років окупації Києво-Печерської лаври. Це важливо, бо УПЦ МП — є нічим іншим, як філією РПЦ в Україні. І які б маскувальні кроки не робили Онуфрій, Лука, Павло Лебідь (Мерседес) та любителі голих хлопчиків у келіях — це усе повна маячня. На Печерських пагорбах у самому серці України окопалася ФСБ. І страшно думати, що б вона робила, якби Росія могла реалізувати свій план з окупації України. На чий би стороні були "попи", які відверто заявляють і досі публічно, що ніякої російської армії на Донбасі нема. Мовляв, це місцевий народ повстав. І загалом винуватий Майдан. Особа в рясах каже таке після року з гаком повномасштабної війни з РФ. Після знищених вщент Маріуполя, Мар‘їнки, Попасної, Соледару і Бахмуту.
Інший піп з демонстративного "богослужіння" відверто спалився перед журналістами. Видав усе своє істинне нутро, коли заявив, що Кирил — патріарх наш. І вишенька на торті — оцей діалог:
— Він ворог, закликає вбивати українців.
— Не ворог.
А вінцем справжньої духовності по-московитськи став Павло Лебідь (Паша Мерседес). Він записав відеозвернення до своєї пастви, в якому погрожував президентові України Володимиру Зеленському небесною карою за вигнання УПЦ МП із Лаври. І пихато заявив, що не поїде з України, поки "не поховає всіх".
Це стало вінцем. А по суті — всі розмови про філіал РПЦ закінчились уже 24 лютого 2022, коли ми дуже добре побачили, як попи московської церкви складали списки воїнів, виступали коригувальниками ворожого вогню і свідомо здавали в полон журналістів. А згодом, опинившись в окупації, ставали частиною репресійної машини. І кропили святою водичкою росгвардію та кадирівців.
Так от Паша Мерседес і його братія в рясах дуже чітко заявили, що закон їм не указ. Що із Лаври вони нікуди не підуть. І що вони подають в суд за розірвання договору оренди. А допоки Господарський суд довго і марудно розглядатиме цей позов — вони сидітимуть в Лаврі чорною пліснявою.
Що хочуть ці провідники політики Кремля в Україні? Найперше — статусу мучеників і гонимої церкви. Не дарма Павло сказав, що "із хреста не сходять, із хреста знімають". Оцим новітнім фарисеям дуже хочеться видати себе за церкву в катакомбах, за якою полюють люті безбожники. Павла Лебедя та Онуфрія сильно б влаштувало, якби умовна "Альфа" СБУ виносила їх за ноги та пакувала в автозаки. Це б дуже сильно помогло філіалу РПЦ отримати певну легітимність, розчулити не дуже мудрих своїх прихожан. І ще дати нову поживу для ганебних звітів ООН. Тої самої безхребетної організації, яка не бачить ознак геноциду українців попри регулярні бомби та заклики офіційних осіб РФ асимілювати більше українців в типових рашистів. Але чомусь у день виселення чортів у рясах офіс ООН видав звіт про "дискримінацію та утиски" УПЦ МП.
Тому припущення секретаря РНБО Олексія Данілова, що попи та ченці московської церкви потихеньку підуть самі, — воно логічне. Але тут треба розуміти, що справа одною Лаврою не обмежиться. Є ще Почаївська лавра — ще один осередок рускава міра, який свого часу був видертий з рук греко-католиків. Є численна кількість приходів, які мають вплив на тих, хто слабкий духом і розумом. І ще є такі товариші, як Вадим Новинський, який, за моєю інформацією, аж до вересня минулого року персонально просив за дружню церкву в ОПУ. Мовляв, не чіпайте, — на виборах ще знадобиться.
Але на початку року були оприлюднені результати нової соціології по вірянах — і прихильників УПЦ МП наразі лише 2%. Це зрозуміла електоральна мова, яку добре розуміє Володимир Зеленський. Тому обшуки відвертих зрадників і педофілів стали публічними. Натомість в Офісі президента побачили, яку шалену цікавість і підтримку вигнання фарисеїв із храмів нового часу має суспільство — і тому на цю тему будуть робити ставки.
І тут же постає питання, що робити з РПЦ в Україні далі? Найперше — ця зловорожа секта, яка хитрістю і підступом захопила найкращі історичні церкви в кожному місті — має бути заборонена офіційно. У нас є добрий кейс, як позитивно вплинула на політичне поле заборона КПУ. А в цієї партії прихильників, коштів та впливу, який вилився у свідоме сприяння анексії Криму та окупації Донбасу — було набагато більше, аніж зараз в РПЦ.
Далі — у Верховній Раді уже пів року мінімум припадають пилом кілька законопроєктів про заборону зловорожої секти. Один із серйозних — урядовий, інший 8221, який був написаний у співавторстві десятками депутатів.
Чому рішення про викорінення московитської церкви має бути прокручене саме через парламент? Найперше, щоб його не можна було скасувати через жоден суд. Щоби у Паші Мерседеса та його товаришів не було змоги оскаржувати це рішення в європейських судах і користатися допомогою ліваків за російські гроші з ООН.
Окремо врахуємо, що вплив РПЦ на проросійські структури лишається титанічний. Новінський, Шуфрич, половина Партії регіонів і зоряний десант ОПЗЖ — всі ці люди хрестили дітей і одружувалися у Луки, Онуфрія, Павла та Антонія Паканича. Всі ці політичні упирі користувалися дружніми зв’язками із РПЦ заради виборів і політичної агітації. Вплив Паші Мерседеса з його прокльонами на уми корупціонерів від суду просто титанічний.
Варто нагадати запис із кабінету судді Вовка з ОАСК після сумнозвісного рішення, коли УПЦ МП було дозволено не маркувати себе, як рашистську секту. Що на заміну хотів Вовк? Медаль від Онуфрія і його персональне благословення.
Власне тому, Павло Мерседес і вирішив полякати слабкодухих урядовців, міністра культури Олександра Ткаченка та персонально президента Володимира Зеленського та його родину.
Але вибачте — ми живемо не в глибокому Середньовіччі, коли анафема від Папи Римського могла справді зіпсувати кар’єру чи приватне життя.
У Володимира Зеленського є унікальний шанс не лише натягти вінець переможця війни з РФ. А й бути вписаним в історію, як людина, що звільнила від духовного рабства всю Україну. Рішення за ним. І це точно додасть електоральних бонусів, які так ретельно рахують на Банковій.
Фото: Getty Images