Ставлення чоловіків призовного віку до мобілізації. Дослідження

Такі результати показує соціологічне опитування дослідницької агенції Info Sapiens, проведене на замовлення агенції журналістики даних Texty.org.ua. Сайт Еспресо — інформаційний партнер публікації.

Соціологи намагалися також з’ясувати не лише готовність українських чоловіків долучатися до лав Збройних сил України (ЗСУ), а й мотивацію їхнього рішення.

Серед основних причин, що демотивують українських чоловіків йти у ЗСУ, опитані називали недостатнє матеріальне забезпечення (65,6%), можливість отримати інвалідність або померти (64,1%), невизначеність строків служби (63,8%) та ймовірність потрапити до поганого командира (59,6%).

Дослідження також показало: ймовірність потрапити до "поганого" командира опитаних лякає більше, ніж полон — 59,6% проти 50,8%.

А от щодо мотивації долучатися до ЗСУ, то основний мотив передбачуваний і зрозумілий — захищати країну і своїх рідних (71%), а також мститися і знищувати ворога (64,6%). 

А от доходи, згідно з результатів опитування, не відіграють ключової ролі у мотивації йти до війська — вони впливають на мотивацію мобілізуватися лише у 33% опитаних.

Половина опитаних декларує готовність служити, якщо надійде повістка — 50,5%.

З відповідей на запитання про те, як зміниться ситуація на фронті протягом наступних шести місяців, опитані показують високий рівень невизначеності. І хоча щодо поточної ситуації більшість схильна давати стримано оптимістичну оцінку, щодо майбутнього 23% респондентів не змогли пристати на якусь чітку позицію: 36% вважали, що ситуація дещо або значно покращиться, 20% — дещо або значно погіршиться, 21% — що не зміниться.

Зокрема, на думку респондентів, на ефективність ЗСУ у цьому році негативно  впливатимуть корупція в Міноборони (46,2%), брак озброєння та боєприпасів (35,7%), втома суспільства від війни (29%) і зменшення військової допомоги від партнерів (22,3%).

А от можливе покращення ситуації у 2024 році респонденти пов’язують зі збільшенням військової допомоги від міжнародних партнерів (51,9%), розширенням власного виробництва зброї та боєприпасів (46,2%), згуртованістю українського суспільства (39,8%).

Методологія дослідження

Для дослідження була сформована вибірка, пропорційна чоловічому населенню віком 18–55 років у населених пунктах зі щонайменше 50 тис. мешканців. Вибірка пропорційна за регіоном і розміром населеного пункту довоєнного рівня згідно з даними Державної служби статистики станом на 1 січня 2022 року. У межах опитування було застосовано метод CAWI (панельне онлайн-опитування). Загальна кількість опитаних — 400 осіб.