Демократ в епоху тоталітаризму: як дослідження про Василя Мудрого спростовує історичні міфи

Масштабне видання, присвячене постаті видатного українця Василя Мудрого (1893–1966), який є одним із ключових діячів українського політичного та громадського життя міжвоєнної доби. Він був депутатом і віце-спікером  польського сейму, головним редактором газети "Діло" та співзасновником і головою УНДО.

Трилогія розкриває його спадщину за трьома напрямами публічної діяльності - журналістською, політичною та громадською. Видання логічно об’єднує сотні журналістських матеріалів, програмних документів, виступів, спогадів, світлин і дослідницьких коментарів.

Це десята книга серії "Україна. Європа: 1921–1939", підготовлена під науковою редакцією Олі Гнатюк і видана видавництвом УКУ.

Упорядниця трилогії Оля Гнатюк розповіла, що вивчення життя і діяльності Василя Мудрого розпочала 21 рік тому.  Матеріали для трилогії збирались в архівах України, Польщі, Австрії, Великої Британії, Канади, США. 

"Такі книжки - це захопливий детектив, який триває 21 рік. Архівна робота дозволяє в новому ракурсі побачити події 80-100-річної давнини, по-іншому поглянути на політичні поідії, які мали тоді місце, переосмислити українсько-польські стосунки та роль українських організацій", - зазначила вона.

Василь Мудрий був противником течії "радянизації" Галичини та розумів всю небезпеку радянського режиму для українців. Показово, що НКВС завело на Василя Мудрого одразу два формуляри - у 30-х роках і після війни: їх теж знайшли в архівах.

Історик Ярослав Грицак прокоментував не лише діяльність Василя Мудрого, але і контекст польсько-українських стосунків в цей період.

"Те, що поляки робили з українцями в міжвоєнний період - це глупота. Замість того, щоб наблизити і мати союзника у боротьбі з радянським режимом, робилося все, щоб відсунути українців якнайдалі", - зауважив Ярослав Грицак, розмірковуючи про політичні події 30-х років минулого століття. 

Він також зауважив, що Пілсудський виступав за українсько-польську федерацію, але більшість державного апарату походили з табору опонента, Дмовського. "А це - диявол польської політики. Якщо ми говоримо про сучасність, то польсько-українське порозуміння таки сталося, але якщо привид Дмовського виникне у польській політиці - це загрозливе явище", - зазначив Грицак. 

Учасники презентації наголосили на тому, що Василь Мудрий та УНДО не мали жодної  пронімецької позиції, а навпаки, орієнтувались на демократичні країни Європи, як то Велику Британію (натомість радянська історіографія наголошувала на пронімецькій орієнтації українських організацій, що не відповідає дійсності). Видання трилогії в цьому сенсі є "зброєю" проти хибних історичних тверджень та російської пропаганди. А також нагадуванням, що історичні поразки Польщі пов"язані з недооцінюванням українського фактору. 

"Презентація тритомника “Спадщина Василя Мудрого” — це спроба повернути пам’ять про одну з ключових постатей українського політичного та громадського життя міжвоєнної доби. Через його тексти ми показуємо ширший контекст історії українців у польській державі: від роботи в парламенті й журналістиці до реакції Галичини на Голодомор у радянській Україні", - прокоментував Мирослав Чех, польський громадський діяч, журналіст українського походження.

"Вивчення таких діячів, як Василь Мудрий, важливе сьогодні, бо війна Росії проти України напряму пов’язана зі спробою повернути нас у викривлене минуле. Ми показуємо, якою насправді була історія, і як Москва протягом століть намагалася впливати на українське життя — форми змінюються, але суть російської політики лишається тією самою", - резюмував він. 

• 28 листопада оголошено лауреатку Премії Станіслава Вінценза 2025 року. Нею стала Оля Гнатюк - польська дослідниця українського походження, перекладачка, есеїстка, професорка