Слава Україні! – Героям слава!: історія гасла, яке пройшло століття боротьби і досі лякає ворогів
Сьогодні, 19 квітня 1920 року, армія УНР офіційно закріпила гасло "Слава Україні!" як військове вітання, зробивши його частиною дисципліни та духу українських воїнів під час визвольних змагань
Цей наказ генерала Михайла Омеляновича-Павленка став важливим кроком у формуванні національної ідентичності, яка пережила десятиліття заборони, репресій і відродилася в сучасній Україні як символ єдності та опору.
Передісторія: від Шевченка до студентських громад
Вислів "Слава України" (або близькі форми) з’являється ще в XIX столітті. Тарас Шевченко використав подібне формулювання у рукописі вірша "До Основ’яненка" (грудень 1839 року). Він писав: "От де, люде, наша слава, Слава України!".
Згодом у середовищі харківської української студентської громади наприкінці XIX століття гасло "Слава Україні!" з відповіддю "По всій землі слава!" слугувало своєрідним паролем для тих, хто працював на українську справу – зокрема, серед засновників Революційної української партії (РУП). Воно несло ідею прославлення України як спільної справи, без будь-якого зв’язку з радикальними ідеологіями XX століття.
Українська революція 1917–1921: гасло виходить на вулиці та в армію

Учасники Першого Зимового походу 1919—1920 років, фото: Вікіпедія
Під час Української революції гасло набуло масового поширення. У 1917 році на мітингах у Києві на заклики про автономію чи незалежність відповідали "Слава! Слава Україні!". Воно звучало у вірші Григорія Чупринки "Слава Україні", на який Кирило Стеценко написав музику – пісня стала одним із символів доби.
У війську УНР різні підрозділи використовували варіанти привітання. Чорні запорожці (командир Петро Дяченко) віталися "Слава Україні! – Козакам слава!". Холодноярські повстанці (Холодний Яр на Черкащині) – "Слава Україні!" з відповіддю "Україні слава!" або "По всій землі слава!". У часи Гетьманату відповідали "Гетьманові слава!". Гасло стало живим виразом патріотизму та солідарності.
Наприкінці Першого Зимового походу, 19 квітня 1920 року, генерал Михайло Омелянович-Павленко видав наказ № 18: "Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: "Слава Україні". Це зробило гасло частиною військової дисципліни Дієвої Армії УНР. Воно вже не було просто емоційним вигуком – стало офіційним елементом строю та морального духу війська в боротьбі проти більшовиків. Після цього гасло поширилося ще ширше серед повстанців і в еміграції.
1920–1950-ті: Легія українських націоналістів, ОУН та УПА

Табличка встановлена на честь наступу УПА на село Янова Долина, фото: Вікіпедія
У 1920-х роках, зокрема в "Легії українських націоналістів" (1925–1929), гасло набуло сучаснішої форми. Саме тут запропонували сучасну відповідь "Героям слава!" замість попередніх варіантів ("Козакам слава!" чи "Україні слава!"). Це підкреслювало шану до тих, хто боровся і загинув за незалежність.
Гасло швидко стало популярним серед української молоді в Галичині, на Волині та в діаспорі. У 1930-х його активно використовувала Організація українських націоналістів (ОУН). На Другому Великому зборі ОУН (бандерівського крила) у 1941 році "Слава Україні! – Героям слава!" офіційно затвердили як привітання організації.
Гасло міцно закріпилося в Українській повстанській армії (УПА), яка діяла в 1940-х–1950-х роках проти нацистської та радянської окупації. Воно звучало в лавах повстанців як символ опору тоталітарним режимам. Радянська влада заборонила його, асоціюючи з "буржуазним націоналізмом" і "бандерівцями", і проводила жорстку пропаганду проти нього. Попри репресії, гасло зберігалося в діаспорі та на західноукраїнських землях.
Відродження в незалежній Україні: від маргінесу до офіційного статусу

фото: колаж 24 Каналу
Після проголошення незалежності 1991 року гасло поступово повернулося в публічний простір, спочатку в середовищі націонал-демократів і націоналістів. Воно звучало на мітингах, але ще зустрічало опір через радянські стереотипи.
Справжній прорив стався під час Євромайдану (Революції Гідності) 2013–2014 років: "Слава Україні! – Героям слава!" стало масовим гаслом єдності, яке об’єднало людей різних поглядів. З початком російської агресії 2014 року (анексія Криму та війна на Донбасі) воно перетворилося на символ опору.
Хоча політичні та суспільні дискусії тривали, адже деякі проросійські сили намагалися маргіналізувати гасло, пов’язуючи його з радикалізмом. Однак у 2018 році Верховна Рада ухвалила закон, яким "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням у Збройних Силах України та Національній поліції (замість радянського "Вітаю товариші"). Вперше його використали на параді до Дня Незалежності 24 серпня 2018 року. Сьогодні гасло – норма для української самоідентичності, воно лунає на фронті, на спортивних аренах, у повсякденному спілкуванні та навіть на банкнотах гривні.
Російська пропаганда та сенс гасла
Російська пропаганда з 2014 року (а особливо з 2022-го) постійно намагається дискредитувати гасло, називаючи його "фашистським" або "нацистським" і пов’язуючи з ОУН/УПА та колабораціонізмом під час Другої світової. Це частина ширшої пропагандистської наративної кампанії про "український нацизм", яка ігнорує історичні факти: гасло виникло наприкінці XIX – на початку XX століття, офіційно закріплене в армії УНР у 1920 році – задовго до появи ОУН (1929) та УПА (1942), і за десятиліття до приходу Гітлера до влади.
Сенс гасла простий і універсальний: "Слава Україні!" – це побажання слави й перемоги державі та народу, а "Героям слава!" – шана тим, хто захищає свободу і віддав за це своє життя. Подібні лозунги є в багатьох країнах: "God save the King" (Боже, бережи короля/королеву) у Великій Британії, "Vive la France" (Хай живе Франція!) у Франції тощо. Вони об’єднують націю навколо ідеї суверенітету, а не ідеології. Жодного стосунку до фашизму чи нацизму гасло не має – це патріотичне вітання, яке століттями супроводжувало українців у боротьбі за незалежність проти різних окупантів.
Тож, гасло "Слава Україні!" пройшло шлях від студентського пароля через фронти визвольних змагань, підпілля УПА, еміграцію – до офіційного статусу в армії незалежної України. Воно стало частиною національної самоідентичності, особливо в умовах війни з Росією. Це не просто слова – це декларація волі, пам’яті про героїв і віри в майбутнє. Слава Україні! Героям слава!
Читайте також: Як українці святкували Великдень 100 років тому: добірка "оживлених" архівних фото
- Актуальне
- Важливе