Карта бойових дій 4-11 квітня: нові лінії оборони мінімізували просування росіян

Так, за перший тиждень квітня окупанти захопили тільки 24 км², а Сили оборони, згідно з офіційними даними, звільнили 20 км², хоча за не офіційними навіть більше, ніж ворог. В будь-якому разі різниця в 4 км² – це найменший показник просування росіян за весь період повномасштабного вторгнення. І це при тому, що рівень російських втрат продовжив зростання.

«Я хочу виділити статистику за перший квартал 2026 року суто в межах Донецької області на один окупований квадратний кілометр у них виходить 316 вбитих та поранених. Тобто порівнюючи напрямки головного удару минулого року та сьогодні є зростання майже вдвічі», - заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю для РБК.  

Окрім того, відомо про вдалу зачистку, яку Сили оборони здійснювали в сірих зона в районі Степногірська, на Запорізькому напрямку, біля Ямполя на Лиманському фронті, а також в районі Родинського і Нового Шахового на Добропіллі. Однак все це без змін на карті, а для покращення становища нашої піхоти на передових позиціях. Тому ми розглянемо тільки ті локації, де відбулись певні територіальні зміни.

Буферна зона на Харківщині зменшилась

Так, на Харківщині попри сам кордон, там де росіяни вже понад рік намагаються створити 20-ти кілометрову буферну зону, стались цікаві події. 129-та важка механізована бригада, яка колись була криворізькою бригадою тероборони, провела комплексну операцію та звільнила 7 км² біля села Амбарне. Отримавши повітряний щит із дронів, а також допомогу від НРК на землі та з артилерійським прикриттям, колишні тероборонівці не гірше за «скали» чи 3-ї штурмової вклинились у позиції окупантів та відкинули їх на 3,5 км аж під сам кордон.

Карта бойових дій за 4-11 квітня, фото: Еспресо

Ймовірно ця операція буде мати ще й продовження на інших ділянках Дворіченського напрямку. Нагадаємо, що раніше росіяни його створили для того, щоб розширити свою присутність на правобережжі Осколу і мати можливість атакувати не тільки Куп’янськ, але й просуватися до Великого Бурлука. 

Ще з 2024 року ворог планував наступ на Великий Бурлук як із Вовчанська, тобто з півночі, так і зі сходу, з району Абмарного і Одрадного, а також Дворічної. На Вовчанському напрямку у них вже два роки нічого не виходить, а тому минулого року окупанти вирішили активізувати напрямок зі сходу. Тут вони захопили 20-ти кілометровий плацдарм вздовж кордону від Мілового до Бологівки. Але заглибитися у нашу територію більше ніж на 5 км вони не змогли. Зараз, коли більшість ресурсів перекидають на Донеччину і Запоріжжя, на цій частині Харківщини, збройні сили отримали можливість відіграти ситуацію назад.

Карта бойових дій за 4-11 квітня, фото: Еспресо

Окупанти натомість посилили тиск на наш плацдарм на східному березі Осколу. Тут їхньою головною ціллю є Куп’янськ Вузловий, через який вони хочуть вийти на сам Куп’янськ. У квітні ворог захопив трохи більше 2 км² в районі села Піщане, а також його штурмовики фіксувалися на околицях Ківшарівки, що за 8 км від умовної лінії боєзіткнення. Це доволі погана тенденція, особливо якщо врахувати те, що на північному фланзі між Синьківкою та Петропавлівкою сіра зона на 2 км збільшилася у напрямку Куп’янського району Заоскілля. Водночас попри збільшення кількості атак, реального просування та закріплення ворог тут не має.

Наступ на Краматорськ загальмував

На Краматорському фронту росіяни продовжили закривати вогневу кишеню в районі Привілля. Саме тут вони захопили понад 3 км², що за останній тиждень є найбільшою окупованою ділянкою. Однак на всій іншій протяжності фронту в 70 км від Костянтинівки і до Лиману, ворог не має жодних видимих результатів. 

Карта бойових дій за 4-11 квітня, фото: Еспресо

Поки лісосмуги знову не стали надійним прикриттям, вони зосереджуються на руйнуванні міст. В районі Краматорська, Слов’янська і Костянтинівки скидання КАБів є найбільш інтенсивним. А за березень ця кількість на всьому фронті зросла на 25% аж до 8 тис.

Зустрічні контратаки на Дніпровщині

Тим часом на Дніпровщині ЗСУ продовжують відкидати окупантів в районі адмінмежі між областями.  Стало відомо, що наші військові зачистили від ворога село Новоселівка, яке від вересня перебувало в окупації. А також ми просунулись у напрямку Січневого й Вороного.

Карта бойових дій за 4-11 квітня, фото: Еспресо

Однак дещо південніше росіяни знову атакували нещодавно звільнені десантниками 95 бригади Тернове і Березове. Ворог зайняв південну частину Тернового та відновив бої за центральну частину Березового. Так само тривають бої у Новогригорівці. Таким чином, наш локальний контрнаступ вже понад два тижні зупинився на адмінкордоні між Дніпровщиною і Запоріжжям і не просувається далі на південь.

Карта бойових дій за 4-11 квітня, фото: Еспресо

Запоріжжя підготувалось до оборони

Поки на Гуляйпільському напрямку росіяни вже кілька місяців безрезультатно намагаються форсувати річку Гайчур, а також подолати велику захисну лінію Новий Донбас, яка йде за цією річкою, Україна активно будує ще одну нову велику лінію оборони. Цю лінію назвали «Верхня Терса» за назвою однойменної річки. Вона розташована за 20 км від зони боїв і є однією із найбільш потужних оборонних ліній, збудована за всіма вимогами сучасної війни. Зокрема вона насичена протитанковими ровами та проти транспортними «зубами дракона», має 18-ть рядів колючого дроту.

Карта ліній оборони ЗСУ, фото: Еспресо

Особливістю цієї 100 кілометрової лінії оборони є те, що вона є суцільною і не має прогалин. Тобто йде не тільки через поля, але й ліси та водойми. «Верхня Терса» обладнана 18-ма переправами через річку, а також спеціальними транспортними коридорами, які у випадку оборони перетворюються на пастку для ворога. Однак ще важливішим є те, що це лінія оборони, яка на ділянці запорізького фронту збудована не «горизонтально» із заходу на схід, щоб відбивати атаки із півдня, а вертикально, тобто із півночі на південь, щоб тримати оборону від наступу зі сходу. Адже саме просуваючись зі сходу з Донеччини на Запоріжжя, від Вугледару до Великої Новосілки і Гуляйполя, не зустрічаючи суцільних оборонних ліній росіяни змогли заглибитись на 80 км.

«Верхня Терса» є вагомим нашим аргументом, щоб зупинити наступ на Запоріжжя. А саме на цей напрямок ворог зараз буде робити головний акцент. Нещодавно зафіксовано перекидання великої частини військ в район Василівки та Оріхова. Ворог посилив удари по Нікополю. Це все ознаки підготовки до великого наступу, який може розпочатися невдовзі після Великодня.

Україна випередила Росію у війні дронів 

З іншого боку, помітно, що війська, які поїхали на Запоріжжя – це не свіжі резерви, а ті які вже брали участь в боях на Донеччині, звідки вони були зняті та переміщені. А отже ресурси ворога таки суттєво сточуються. В першу чергу завдяки тому, що Україна не тільки зрівнялась, але й перевищила ворога у використанню дронів, як близького радіусу дії, так і середнього. Хоча даним путінського генштабу вірити не можна, але навіть його гіперболізовані дані показують, що в березні російська армія запустила 6,5 тис. безпілотників, а Сили оборони на тисячу більше. За даними Павла Паліси зараз ми використовуємо на 30% більше ударних дронів.  

Графік динаміки використання дронів, фото: Еспресо

Таким чином, ми не тільки проріджуємо передові позиції на фронті, але й знекровлюємо його, руйнуючи тилові бази та логістику.

До того ж несподівано, але ЗСУ перевищили ворога навіть у використанні дронів на оптоволокні, хоча ще рік тому у нас не було цієї технології. А це вказує на здатність адаптуватися і швидко реагувати на виклики. Це те, що нам бракувало в минулі роки і що почало налагоджуватися в останні пів року після знакових кадрових перестановок. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.