Після того, як на Петербурзькому міжнародному юридичному форумі уповноважена з прав людини у РФ Тетяна Москалькова і віцеспікер держдуми Ірина Ярова запропонували запровадити кримінальну відповідальність за "русофобію", у мене виник когнітивний дисонанс.
Ну, от, до прикладу, ще недавно "хороший русскій" Шендерович, який, з одного боку, критикував Путіна добрих півтора десятка літ, а, з іншого, — законослухняний громадянин заказника імені Путіна, що навіть у соцмережах маркує пости "Виготовлено іноагентом...", він хто, — русофоб чи русофіл? Щобільше, після недавнього зізнання у симпатіях до "наших мальчіков" (читай – путінських головорізів, руками яких коїться геноцид в Україні), чого у ньому, Шендеровичеві, більше: фобії чи філії?
А ще один "хороший русскій", політемігрант Володимир Шипіцин, який облив Шендеровича кетчупом у Вільнюсі, — він русоненависник, бо зогидив росіянина, чи русолюб, бо помстився путінському опонентові?
Читайте також: Криваві "мальчікі" Шендеровича
Я гадаю, що такий же дисонанс мали б відчувати й представники російської феміди, коли розглядатимуть перші справи про так звану "русофобію". Бо Москалькова каже, що означене діяння "є однією з форм сучасного неонацизму, яка полягає в дискримінації російських громадян за етнічною, національною, мовною, релігійною та іншими ознаками". А якщо російського громадянина кетчупом "дискримінує" людина з таким же паспортом, — то як бути?..
Насправді кримінальна відповідальність за "русофобію" призначена (у перспективі) не для "хороших" чи "поганих" росіян. Перш за все, — для українців. І Москалькова не приховує цього, розповідаючи путінські байки, які фактично стали основою для вторгнення в Україну
Питання риторичне, бо насправді кримінальна відповідальність за "русофобію" призначена (у перспективі) не для "хороших" чи "поганих" росіян. Перш за все, — для українців. І Москалькова не приховує цього, розповідаючи путінські байки, які фактично стали основою для вторгнення в Україну. Мовляв, на ґрунті "русофобії" тисячі українців скаржилися росомбудсменші на "страх" жити в Україні, говорити по-російськи, святкувати 9 травня тощо.
Читайте також: Путін без Путіна
Але на тій же підставі можна "притягнути до криміналу" кандидата у президенти Туреччини Кемаля Киличдароглу, який закликав Росію "тримати руки якомога далі від турецької держави". Найрейтинговіший політик в Анкарі дуже прозоро натякнув на те, що ці "руки" пробують, як це звично, залізти у виборчі справи незалежної країни. "Ви стоїте за монтажами, змовами, контентом Deep Fake і записами, які були викриті", - написав можливий лідер Туреччини.
Знову ж таки, на "русофобію" можна списати доповідь групи молдовських і британських юристів до МЗС Великої Британії про діяльність на туманному Альбіоні такого собі Георгія Кавкалюка. Колишній високопосадовий поліціянт Молдови за допомогою та під кураторством ФСБ і "фахівців" пригожинської ПВК "Вагнер" займається вербуванням "воєнізованих сил" для повалення уряду в Кишиневі та передачі Молдови під контроль Кремля.
Як русофобію можна трактувати дії антипутінської коаліції, яка об'єднала зусилля десятків держав для допомоги Україні у її визвольній війні проти російських окупантів
Зрештою, чого як не "русофобії" чекати від мешканців польського села Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства, у якому серед білого дня уламки російської ракети забрали життя двох людей? І цей факт вже офіційно підтвердив уряд РП.
Читайте також: Синдром набутої безпорадності
Утім, як русофобію можна трактувати дії антипутінської коаліції, яка об'єднала зусилля десятків держав для допомоги Україні у її визвольній війні проти російських окупантів.
Але є один нюанс. Мабуть, найвиразнішим і найзапеклішим русофобом є не хто інший, як Володимир Путін. Бо якщо "русофобія", на думку "правозахисників" з держдуми, набирає рис і масштабів пандемії, то це лише наслідок імперської, загарбницької та, м'яко кажучи, авантюрної політики кремлівського самітника і його найближчих радників. Щобільше, — війна забирає щодня життя сотень співвітчизників Москалькової та Ярової, зігнаних на фронт Путіним та Шойгу. Чом би цим двом "правозахисницям" не випробувати юридичну здатність запропонованої статті кримінального кодексу проти справжніх винуватців русофобії?..
Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.