Замах на Стерненка: суд продовжив тримання під вартою підозрюваної

Про це повідомив сам Стерненко у телеграм-каналі, а також Суспільне із залу суду.

"Її адвокат наполягав на зміні запобіжного, бо "зі Стерненком нічого особливого не сталося, а його підзахисна – дуже хвора людина". Ну подумаєш, стріляла і намагалася вбити. Нічого страшного", – прокоментував Стерненко. 

Він додав, що у справі зʼявився ще один підозрюваний у державній зраді – спільник Людмили Микола Попович. Йому також продовжили строк тримання під вартою до 27 вересня. 

Щодо цього фігуранту активіст написав: "Поки без коментарів. Коли буде можна, СБУ розповість про його роль".

Як додало Суспільне, прокурор вимагав продовження терміну тримання під вартою на 60 діб, бо нібито є ризики, що підозрювана може переховуватися від слідства, зважаючи, що стаття, за якою її звинувачують, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на довічний строк.

Сторона захисту натомість повідомила, начебто обвинувачену ввели в оману. За їхніми словами, у 2022 році жінка замовила з Харкова ліки, а у 2023 році їй зателефонували та повідомили, що вона начебто фінансувала росіян. Тоді вона злякалась і погодилася на співпрацю з, як їй представилися, співробітниками СБУ. Далі жінці передали отруту від, як зазначив адвокат, колорадського жука, й дали інструкцію, в якій ішлося про те, як її покращити. Проте в підсумку це виявилася вибухівка.

Відтак жінка начебто закохалася в агента, який її завербував. Зрештою їй поставили завдання вбити Стерненка, якого підозрювана не знала. Її поселили в орендованій квартирі біля активіста, біля помешкання вона згодом стріляла у Стерненка. Свою провину вона визнала.

Засідання відбувалося в закритому форматі. Сторона обвинувачення аргументувала необхідність закриття судового засідання тим, що досудове розслідування триває, а підозрюваний передавав певну інформацію третім особам. Також строк досудового засідання було продовжено на 6 місяців.

Четвертий напад на Стерненка

На активіста й волонтера Сергія Стерненка скоїли напад 1 травня. Унаслідок цього він отримав поранення. Як повідомили згодом у Службі безпеки України, співробітники відомства запобігли вбивству й затримали нападницю.  Президент Володимир Зеленський заявив, що всі факти нападу на активіста будуть представлені громадськості.

Зранку 2 травня затриманій нападниці повідомили про підозру за фактами державної зради та замаху на вбивство. Їй обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Що відомо про попередні напади на Стерненка

На Сергія Стерненка з 2014 року скоїли три напади. Під час останнього, у 2018 році, на нього напали двоє чоловіків. Колишнього лідера одеського осередку "Правого сектору" звинуватили в завданні смертельного поранення одному з нападників - Іванові Кузнєцову. У той час другий нападник утік з місця подій.

Обвинувачувальна сторона стверджувала, що Стерненко навмисно вбив Кузнєцова. Після невдалого нападу, на думку прокуратури, Іван почав тікати, але Стерненко нібито наздогнав його та наніс смертельні ножові поранення.

Водночас Стерненко таку думку прокуратури заперечував, говоривши, що це був самозахист і він не наздоганяв Кузнєцова. Підсудний стверджував, що його нападник почав тікати вже після того, як він, аби захистити своє життя, травмував його.

У 2020 році Стерненкові оголосили підозру в умисному вбивстві.

У результаті київської експертизи, яку провели в березні 2023 року, було визначено, що нападник Іван Кузнєцов міг пробігти певну відстань після отримання поранення в серце. Така заява спростувала попередню експертизу, згідно з якою Кузнєцов мав би знепритомніти за 20 секунд після отримання поранення. Таким чином, він би не мав можливості пробігти ту відстань, де його виявили.

9 червня 2023 року Баймукашева Абзалу, одного з нападників на Стерненка, визнали винним у замаху на умисне вбивство та незаконному зберіганні та поводженні зі зброєю. Його засудили на 10 років.

У грудні того ж року приморський районний суд Одеси закрив справу Сергія Стерненка.