Як паска стала солодкою: історія головного символу Великодня. Пояснюємо

Традиція її випікання поєднує давні слов’янські звичаї з християнською символікою і зберігається століттями, трансформуючись під впливом часу та регіональних особливостей. Більше про це розповість Еспресо.

Коріння традиції: від язичництва до християнства

освячення пасок в Україні в 19 столітті, фото: Вікіпедія

Звичай випікати круглий хліб сягає язичницьких часів давніх слов’ян. Кругла форма символізувала сонце – джерело життя і відродження природи після зими. Такі хліби приносили в жертву богам для доброго врожаю, закопували в ріллю або використовували в весняних обрядах. 

Після хрещення Русі у кінці Х століття традиція не зникла, а набула нового змісту: паска стала уособлювати тіло Христове та Воскресіння, а її висока циліндрична форма – вічне життя і прагнення до духовного зростання. 

Стосовно назви, "паска" походить від слова "Пасха" (Великдень), яке сягає грецького πάσκα та арамейського "Песах" (юдейське свято звільнення). У Візантійській імперії цей термін поширився серед православних християн. В Україні паска пов’язана також з артосом – освяченим хлібом, який роздавали вірянам після великодньої служби. Перші писемні згадки про паску як обрядовий елемент датуються XIV–XV століттями, а з кінця XV століття вона остаточно увійшла в великодній ритуал. 

Найдавніший відомий рецепт паски походить з середини XVIII століття з рецептурника лубенського полковника Івана Кулябки. Тоді тісто готували на опарі з висівок, меду та рідких дріжджів (осаду від пива). Процес був довгим і сакральним. 

Чому паска солодка

Олександрійська паска, фото: YouTube @Смаколик.юаМаріяМихальченко

Паска стала солодкою відносно пізно – і спершу такою не була. Адже у давнину це був простий пшеничний обрядовий хліб без цукру, який символізував достаток і "перший хліб" після посту. 

Лише у XVIII–XIX століттях, коли цукор, прянощі й здоба стали доступнішими, особливо серед міщан і заможних селян, рецепти почали збагачувати – додавали масло, яйця, родзинки, шафран. Так паска поступово перетворилася на святкову солодку випічку, адже солодкість підкреслювала радість Воскресіння і контраст із суворим Великим постом, після якого такі інгредієнти були справжньою розкішшю.

До речі у деяких регіонах (наприклад, на Закарпатті) традиційно й досі печуть менш солодку або майже нейтральну паску.

Традиції випікання в Україні: обряди та регіональні особливості

Шоколадна паска, фото: shuba.life

Випікання паски – це не просто кулінарія, а справжній ритуал. Господині завжди приступали до роботи в чистій хаті, у білому одязі, з молитвою та добрими помислами. Вважалося, що настрій жінки впливає на те, чи "підніметься" хліб. Паски традиційно пекли в середу, четвер або суботу Страсного тижня (не в п’ятницю чи неділю). Хату прибирали, розмовляли тихо, а піч хрестили. 

Історично українська паска відрізнялася від сучасних версій з білою глазур’ю. Її прикрашали виробами з тіста: косами, хрестами, квітками, шишками, пташками. У різних регіонах були свої особливості. Наприклад, на Слобожанщині дозволяли пекти навіть у Страсну п’ятницю. А у центральних і західних областях паски робили ширшими або з плетеними прикрасами. Проте всюди паска символізувала єдність родини та благополуччя на рік вперед.

Готові паски освячували в кошику разом з писанками, крашанками та іншими продуктами. Після освячення їх розрізали і ділили між членами сім’ї. 

З часом паска еволюціонувала. У XIX столітті вона стала обов’язковим елементом великоднього кошика. З появою пресованих дріжджів процес спростився. Після радянських антирелігійних часів традиція частково зберігалася в сім’ях, а в незалежній Україні відродилася: господині повертаються до автентичних рецептів, а сучасні кулінари експериментують. Сьогодні випікання паски залишається актом єднання поколінь, особливо важливим під час воєнних випробувань. 

Паска в інших країнах: схожості та відмінності

фото: freepik.com

Традиція великоднього хліба поширена в багатьох країнах пов’язаних з візантійською та православною спадщиною. Але не тільки, бо власні паски роблять практично у всіх христинянських країнах. Наприклад, власні аналоги паски є як у Польщі (babka wielkanocna - різновид святкового кексу), так і Італії (colomba – великодня голубка). 

У Греції паски називають tsoureki, тобто цурекі – святковий солодкий хліб. У Росії є свій аналог паски, який звуть куліч (високий циліндричний хліб з глазур’ю та посипкою). Угорщина, Білорусь, Грузія, Вірменія, Молдова та багато інших країн теж мають свої назви і особливості випікання пасок. 

Тобто ідея святкового "особливого хліба" на Великдень є спільною, але рецепти, форма і навіть значення можуть суттєво відрізнятися.

В Україні паска вважається народною святинею, що об’єднує родину, тоді як у деяких сусідніх культурах акцент може бути сильнішим на церковному аспекті. Форма, декор і добавки (родзинки, цукати, горіхи) варіюються, але основа – здобне дріжджове тісто на молоці, яйцях і маслі – залишається спільною для майже всіх варіантів пасок. 

Читайте також: Чому католики і православні святкують Великдень у різні дні. Пояснюємо