Лукашенко і "українське питання"

Днями на засіданні Ради керівників органів безпеки й спеціальних служб держав-учасниць СНД він цинічно заявив, що "українське питання" слід було вирішити давно. "Єдина, напевно, наша помилка, що ми не розв'язали це питання у 2014-2015 роках, коли не було ні армії в України, ні готовності... Все хотіли мирно якось урегулювати. А вони за цей час створювали боєздатні збройні сили".

На думку "бацьки" (хоча, у принципі, Лукашенко переспівує Путіна), Захід влаштував в Україні "коричневий переворот", а Росія та її сателіт – Білорусь – "не починали війну", бо вона точилася вже багато років…

Можна було б і не звертати увагу на маячню московської маріонетки, однак те, що Лука почав тупо копіювати риторику кремлівських ідеологів "русского міра", зокрема тезу про "розв'язання українського питання", свідчить про те, що рашизм став панівною ідеологією офіційного Мінська. Попри те, що РБ виступала союзником Путіна від початку повномасштабного вторгнення в Україну, все ж Лукашенко досі був доволі обережним у висловлюваннях і пропагандистських жестах. Увесь його запал призначався здебільшого "ненависному Заходу".

Читайте також: Формула смерті

Тепер все по-іншому. Який-не-який, але керівник країни, яка, серед інших, була тереном для "остаточного розв'язання єврейського питання" у часи Другої світової війни, вдається до нацистських формулювань щодо сусіднього народу. Фактично погоджується з планами Москви, озвученими не раз і не двічі, знищити українців як націю.

Який-не-який, але керівник країни, яка, серед інших, була тереном для "остаточного розв'язання єврейського питання" у часи Другої світової війни, вдається до нацистських формулювань щодо сусіднього народу. Фактично погоджується з планами Москви, озвученими не раз і не двічі, знищити українців як націю

Ці плани, виплекані Путіним та його "ідеологами", характерні не тільки оприлюдненими українською розвідкою "чорними списками" наших громадян, які підлягали б негайній ліквідації після російської окупації України. Вони наочно втілені у кривавих злочинах загарбників, — масових розстрілах у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Херсоні та інших містах та селах, яким довелося пережити рашистську навалу. Ці плани – у масових депортаціях українських громадян, зокрема дітей, які Міжнародний кримінальний суд належно оцінив як геноцид, видавши ордер на арешт Путіна по всьому світу. Не сумніваюся, що десь у кремлівських сейфах чекають на своїх розслідувачів і прокурорів докладніші алгоритми знищення українців, створення "життєвого простору" для орди, з логістикою масових переселень, підрахунком набоїв для розстрілу, дислокаціями трудових таборів для українських рабів.

Не сумніваюся, що десь у кремлівських сейфах чекають на своїх розслідувачів і прокурорів докладніші алгоритми знищення українців, створення "життєвого простору" для орди, з логістикою масових переселень, підрахунком набоїв для розстрілу, дислокаціями трудових таборів для українських рабів

Читайте також: Концептуальні ігри

Якщо хтось захоче переконатися у стратегіях та планах російських нацистів щодо "остаточного розв'язання українського питання", то варто переглянути фільм "Ванзейська конференція", і все стане на свої місця. Йдеться про нараду, ініційовану керівником Головного управління імперської безпеки (RSHA) обергрупенфюрером Рейнгардом Гейдріхом, на якій нацистські посадовці обговорювали те, що пізніше у світі назвуть Голокостом.

А те, що рашизм як вияв соціопатичної ідеології скроєно з лекал німецького нацизму, блискуче аргументував у недавній публікації на "Збручі" доктор юридичних наук  Олександр Костенко. "Метод рашизму, — пише він, – це підміна чи маскування дійсності видимістю через "перейменування речей", приписування словам іншого значення: чорне перейменовується на "біле", фашизм – на "антифашизм", захист від експансії і агресивності російського імперіалізму – на "русофобію", ксенофобія – на "руський мір", рух назад – на рух "вперед", війну – на "невійну", наслідки – на "причини", захист від агресії – на "агресію" і т.п.".

У цьому контексті дуже влучними виглядають слова держсекретаря США Ентоні Блінкена про те, що "мир", який пропонує Путін та його агенти чи "корисні ідіоти", є "потьомкінським миром". Бо насправді означатиме війну. Війну не тільки до "остаточного розв'язання українського питання", а війну проти всього демократичного світу, війну на знищення, руйнацію та занепад цивілізації.

А Лукашенко… Цей неук, якого доля викинула на вершину білоруської влади, сам позбавив себе вибору. Після перемоги України він матиме можливість уповні насолодитися товариством кремлівського злочинця на лаві підсудних у Гаазі.

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.