Мистецтво не втрачати союзників

Нещодавно я повернувся із понад місячного візиту до США і Канади, де отримав чимало вражень щодо сучасних суспільно-політичних процесів і трендів у наших стратегічних партнерів, передусім, щодо вкрай ідеологічно і політично поляризованої внутрішньої ситуації у США, де навіть згадки про потенційну громадянську війну вже не звучать фантастично. Принаймні ознаки запеклого, поки що «холодного», світоглядного громадянського протистояння видні повсюдно.

У США надходить потужна хвиля республіканського домінування, що визначить результати проміжних виборів до Конгресу (Сенату і Палати представників) через тиждень і ймовірно визначально відобразиться на президентських виборах 2024 року.

Головний конкретний висновок – йде потужна нова хвиля республіканського домінування, що визначить результати проміжних виборів до Конгресу (Сенату і Палати представників) через тиждень. І вірогідно визначально відобразиться на президентських виборах 2024 року. Наприклад, Конгрес США – обидві палати – опиниться під повним контролем республіканців із січня 2023 року. Зокрема, остання проєкція найвідомішого позапартійного порталу політичного аналізу у США RealClearPolitics дає навіть 53 сенатори-республіканці і лише 47 сенаторів-демократів.

Незабаром українським політикам з владного табору доведеться адаптуватися до нових американських реалій і шукати розумні шляхи взаємодії з республіканським Конгресом заради нашого екзистенційного виживання і перемоги.

Українські політики-дилетанти, які несподівано для себе потрапили на вершину влади, вкрай помилково втрутилися у внутрішню політику США на боці Байдена і демократів, водночас протиставивши себе проукраїнським республіканцям (зокрема, Вікторії Спартц і її однодумцям), а отже підриваючи нашу найбільшу цінність – двопартійний консенсус щодо підтримки України. Тож уже незабаром їм необхідно буде адаптуватися до реалій (особливо чужих – американських) і знаходити розумні шляхи взаємодії з республіканським Конгресом заради нашого екзистенційного виживання і перемоги.

Слід зазначити, що кремлівський наратив щодо доцільності чи навіть необхідності «дипломатичного рішення» – домовленості з Путіним про закінчення війни – зараз активно запускається в США через агентуру чи численних «корисних ідіотів» і серед крайніх правих ізоляціоністів у республіканців, і серед ліваків-прогресистів у демократів, з метою підірвати двопартійний консенсус щодо підтримки України з двох боків.

Серед республіканців переважають люди «здорового глузду» із співчуттям до українців, з якими можна і слід знаходити порозуміння в інтересах України, а не шукати самовбивчих сварок з ними, як це, на жаль, було в останні понад пів року.

Двопартійна підтримка України – одне з дуже небагатьох питань, з яких демократи і республіканці ще мають відносне порозуміння і співпрацю. Тож українській владі слід бути вкрай обережною, щоб не підігравати своїми незграбними егоїстичними діями зусиллям Путіна зруйнувати цей життєво важливий для нас консенсус. Серед республіканців переважають люди «здорового глузду» із співчуттям до українців, з якими можна і слід знаходити порозуміння в інтересах України, а не шукати самовбивчих сварок з ними, як це, на жаль, було в останні понад пів року. Особливо, якщо в січні республіканці висунуть нашій владі низку неприємних для неї, але логічних і очевидних умов очищеного від сторонніх фінансових забаганок продовження і навіть посилення військової і фінансової підтримки України. Зокрема, умов щодо контролю за використанням допомоги та кадрових питань – належного очищення української влади (державної, безпекової і бізнесової верхівки) від ворожої агентури і корупціонерів (прізвища усім добре відомі). За мудрих дій влади саме в інтересах екзистенційного виживання і перемоги українців (а не власного самозбереження і збагачення) конструктивні зміни в бік навіть посилення і поглиблення підтримки України з боку США в умовах законодавчого домінування республіканців також цілком можливі. Українцям слід прослідкувати, щоб влада належно реалізувала цей шанс.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Віктор Вовк – віце-президент Української асоціації Римського клубу, фізик, народний депутат України VIII скликання, в минулому член ПАРЄ та ОБСЄ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Слідкуйте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.