До Дня кримськотатарського прапора у Пирогові заклали першу садибу корінного народу Криму

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.

День кримськотатарського прапора цього року збігся ще з однією важливою датою — 25-річчям скликання Другого Курултаю кримськотатарського народу, під час якого було створено Меджліс. Потрійний збіг дат зробив сьогоднішню подію особливо символічною.

Символічним моментом церемонії стало закладення жмені кримської землі у фундамент майбутньої садиби — разом із землею музею, як знак нерозривного зв'язку між Кримом і материковою Україною. Після цього представники різних інституцій, військові, кримськотатарська громада та діти заклали символічні камені у фундамент.

Пирогів — найбільший скансен України і один із найбільших музеїв просто неба в Європі, де представлені всі регіони країни. Утім, кримськотатарська садиба тут не могла з'явитися десятиліттями — музей будувався у 1970–80-х роках, коли після депортації 1944 року радянська влада фактично зробила кримських татар "неіснуючим народом". Місце для майбутньої експозиції залишалося порожнім.

"Якийсь мудрий чоловік, який тут планував, залишив оцей кавалок землі незабудованим. І розуміємо, що це місце не просто так тут було порожнє", — сказала генеральна директорка музею Оксана Повякель.

Проєкт розпочинається з реконструкції традиційної садиби степового регіону Криму з села Бахча-Елі Карасубазарського району. Оскільки вивезти оригінальні будівлі з окупованого Криму неможливо, науковці дослідили збережені пам'ятки та точні креслення втрачених споруд. Надалі планується відтворити архітектуру різних регіонів Криму — гірського, степового та прибережного. Всередині будуть представлені кераміка, посуд, одяг, тканини та предмети побуту.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що повернення кримськотатарської культури — це не лише питання одного народу. 

"Повернення кримськотатарського — то є повернення українського. Це не можна протиставляти", — сказав він, пообіцявши після деокупації повернути історичні назви населених пунктів, які радянська влада масово перейменувала після депортації — понад 1400 назв лише за перші 3,5 року.

Святкування супроводжувалося великою культурною програмою — виступами кримськотатарських музикантів, співаків і танцюристів, а також ярмарком із традиційним одягом, прикрасами з орнаментом ірнек, кавою на піску, пахлавою та пловом.

• До Дня кримськотатарського прапора в Києві також відкрили фотовиставку про український Крим — з архівними світлинами до окупації 2014 року.