На Бахмутському напрямку РФ задіяла всі сили й намагається оточити місто. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на фронті

Отже, спершу про фронти. Навіть, якщо британська розвідка говорить, що ворог вичерпує наступальний потенціал, то, як на мене, краще орієнтуватися на оцінки Генштабу й командування Сухопутних військ. Генерал-полковник Сирський, який відповідає за угруповання "Хортиця", говорить, що на всій східній лінії фронту РФ наступає, намагається прорвати оборону наших військ. Найзапекліші бої тривають у районі Кремінної, Білогорівки, Спірного, а епіцентром залишається Бахмут. Бої за місто йдуть, ворог залучив усі потужності й намагається прорвати оборону на декількох напрямках, оточити місто. Бої - на півночі, півдні та сході міста. РФ зазнає великих втрат і вкотре відкочується без успіху. Ми теж маємо втрати, але значно менші. На деяких ділянках наші підрозділи мають частковий успіх.

Народний депутат, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко зазначив, що основні сценарії знають Зеленський, Залужний і представники Ставки. Проте ситуація складна. Якщо РФ на якомусь напрямку досягне успіху, це може закрити для нас місто й дороги. Треба або відходити на підготовлені позиції, або робити контрнаступ. Або перебирати ініціативу на іншому напрямку, щоб змусити противника перекидати резерви. Сирський каже, що біля Бахмута РФ накопичила великі резерви. І з РФ перекидають, і з правобережжя Херсонщини перекинули більшість, підсиливши своє угруповання. Улітку фронт практично став, бо РФ не мала сил. Вона вийшла з Херсонського плацдарму під тиском ЗСУ та сконцентрувалася на сході, щоб здобути якусь перевагу. Ми сконцентрувалися на Бахмуті, адже він, із погляду РФ, перетворився на політику. Там зійшлися політичні інтереси сил, які воюють уже в РФ: Пригожина, Герасимова, Шойгу, Путіна, Кадирова. Вони намагаються здобути перемогу. Авдіївка - не менш небезпечний напрямок. Там противник прагне просуватися. У Мар’їнці дуже серйозні бої, але там нема такої загрози. Місто - поле для маневру. А в Бахмуті РФ створила загрозу оточення. На цих напрямках теж серйозні бої, ворог намагається посунути наші війська. Треба бути обачними на всіх напрямках. У Мар’їнці стоять наші десантники, у Вугледарі й Авдіївці - серйозні бригади, які тримаються. У Бахмуті багато різних підрозділів, їм важко взаємодіяти, можливо. Фронт починає оживати, земля підсохне. Ворог намагатиметься використовувати більше техніки. Ми матимемо змогу проводити наступальні чи просто активні дії. Зараз розвідка боєм, кожна зі сторін шукатиме слабкі місця, де можна пробити оборону й розвинути успіх. Буде час "Ч", який використовуватимуть для досягнення успіху у весняно-літній кампанії

Шляхи вдосконалення ЗСУ

Багато офіцерів, які закінчили військову кафедру, зараз керують бойовими підрозділами, а це і психологія, і знання тактики, зброї. Є ті, хто із цивільної кафедри, але показує кращі результати. Це залежить від людини, її здібностей, уявлення про війну. У кожного свій підхід, але в нас має бути стійка система управління. Офіцерів треба призначати за лідерськими якостями. Потрібно бути дуже обережними, адже ІПСО РФ вихоплює кожну фразу. Керувати на всіх рівнях повинні ті, хто теж був в окопах солдатами, розуміє, як це. Мають бути чіткий план, підготовка, система управління. Коли багато підрозділів, то якщо їх правильно скерувати, вони можуть відбити будь-яку армію. Можна порушити взаємодію, кинути кожного військового на окремий напрямок, і це буде зграя, яка не може виконати бойове завдання. Цього не можна допускати. Взаємодія на війні - один із головних факторів. Готувати офіцерів треба, пристосувати до бойових дій. Десь ми доходимо висновків, десь - ні. Це стосується й підготовки, і ведення самих бойових дій, оборони. Ще є над чим працювати.

Реакція на коментар командира 46-ї ОАеМБр Купола в ЗМІ

За словами Романа Костенка, офіцер не має цього говорити, але якщо він сказав, особливо такий, як Купол, значить, проблема наболіла. Роман Костенко звертався до вищого військового командування й казав про це в травні й на початку літа. Якщо проблему досі не вирішили й про це говорять командири, її треба розв’язувати. Вона була протягом усього року. Комбрига треба не усувати, а потрібно розв'язувати це питання, треба опитати солдатів. Роман Костенко говорить, що доносить цю проблему, але рішення не було, тому стали розмовляти комбриги. Треба до цього дослухатися й виправити. Якщо нема часу на підготовку, необхідно набирати людей раніше. Пониженням командира питання не розв’язати. Його можна розділити на два питання: чи мав Купол про таке говорити і яке покарання він отримав і чи проблему вирішать. Можливо, комбриг пожертвував кар’єрою, щоб хтось зрозумів, що проблема є, а вона справді існує. Куполу треба дати змогу далі захищати державу на своїй посаді. У нас зараз не надмірна кількість гарних офіцерів, щоб ними розкидатися.

Законопроєкт №4210

Законопроєкт подав Кабмін у 2019 - 2020 роках, проголосували за нього до повномасштабної війни, відклали, адже був не на часі. Поки його доопрацьовували, він перетворився на такий, що відштовхує від стандартів НАТО. Законопроєкт реанімували тоді, коли захотіли проштовхнути норму про військового міністра. Потім спільнота сказала, що міністр у воєнний і мирний час займається одним і тим же. Для чого під час війни змінювати те, що міністр має бути цивільною людиною? Це не покращить ЗСУ. Законопроєкт розведе бюрократію, на думку Романа Костенка. Міноборони перероблюватиме купу підзаконних актів. Про заборону військовим балотуватися на виборні посади й висловлювати політичну позицію - це фейк, таких норм не було. Дуже тупо таке пропонувати, коли воїни на фронті й, згідно з Конституцією, кожен має право бути обраним. Щодо політичних висловлювань, улітку реєстрували законопроєкт із такою нормою, але він не пройшов. Треба дивитися, хто це розганяє й навіщо.