Жан Беленюк — талановитий спортсмен, політик, патріот. Колеги-депутати розповідали, наскільки ефективно працює Жан у міжнародних делегаціях, відстоюючи права України.
Бажання Жана перетворити Олімпійський комітет на сучасну, патріотичну структуру зрозуміле і варте підтримки.
Жан залишив НОК після оприлюднення Романом Зозулею вихідців з проросійських партій у правлінні НОК.
Чи можна виступати проти членства Нестора Шуфрича у НОК і голосувати за його призначення головою комітету зі свободи слова у Верховній Раді?
Але "є одне але". Серед цих вихідців — чинні депутати від партії самого Жана і люди, які є союзниками цієї партії у парламенті.
Чи можна виступати проти членства Нестора Шуфрича у НОК і голосувати за його призначення головою комітету зі свободи слова у Верховній Раді?
Так і з іншими кадровими призначеннями. Шум піднявся навколо можливого призначення позаштатним радником Херсонської ВЦА якогось колишнього ОПЗЖшника. Шум справедливий.
Але ті самі колишні члени ОПЗЖ спокійно призначаються і працюють головами райдержадміністрацій. Список довгий. І ніхто шуму не здіймає.
А як так сталося, що після люстрації проросійські партії не зникли, лише змінили назву, а люстровані чиновники обійняли високі посади?
Люстрація колишніх регіоналів після Майдану, яка не стосувалася депутатів ВР, і не могла дати результату. Це так, якби під час Нюрнберзького процесу судили б солдатів Вермахту і виправдовували частину верхівки НСРПН (партії Гітлера. - Авт.) і навіть дозволили б їм засідати у парламенті ФРН. А Аденауер взяв би на роботу у свою адміністрацію Герінга
Все просто. Коли політична дія проводиться не задля змін у суспільстві, а значною мірою заради показухи, вона не працює.
Люстрація колишніх регіоналів після Майдану, яка не стосувалася депутатів ВР, і не могла дати результату. Це так, якби під час Нюрнберзького процесу судили б солдатів Вермахту і виправдовували частину верхівки НСРПН (партії Гитлера, - авт.) і навіть дозволили б їм засідати у парламенті ФРН. А Аденауер взяв би на роботу у свою адміністрацію Герінга.
Зараз схожа ситуація. Збираються підписи про відкликання депутатів ОПЗЖ, але жодних результатів немає. Бо одночасно уже під час війни більшість голосує за надання нових керівних посад у комітетах представникам ОПЗЖ і очевидно не позбавляє старих.
Тиск на ОПЗЖ, схоже здійснюється не для позбавлення їх мандатів, а для подальшого перетворення на слухняних рабів, які, боячись за себе, без жодних вимог голосуватимуть за усі забаганки влади.
І це зрозуміло. Бо вважати усіх членів ОПЗЖ ідейними зрадниками — невірно. Таких там багато, але безідейних пристосуванців теж вистачає. І це вигідно кожній владі.
Юридично складно позбавити мандатів членів ОПЗЖ, але позбавити їх керівних посад у комітетах дуже просто. Була б воля більшості.
Тиск на ОПЗЖ, схоже здійснюється не для позбавлення їх мандатів, а для подальшого перетворення на слухняних рабів, які, боячись за себе, без жодних вимог голосуватимуть за усі забаганки влади.
І керує НОКом міністр, якого обрали головою не з ОПЗЖ, а з правлячої партії "Слуга народу". За якого проголосувала партія Жана Беленюка.
Тому, думаю, дискусію про долю членів ОПЗЖ, НОК, а також заборону Російської церкви в Україні, гуманітарну деколонізацію й інші болючі питання потрібно провести у самій правлячій партії. Бо церква працює, а закон про гуманітарну деколонізацію блокується.
І якщо більшість вирішить нарешті викинути з усіх сфер життя проросійські сили, почати боротися з корупцією і готуватися до вступу у ЄС, то й у нас, можливо, зникнуть підстави знаходитися в опозиції. Це було б правильно під час війни.
Про автора. Микола Княжицький, народний депутат України, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.