Навіть в умовах тоталітарного режиму митець може зробити дуже й дуже багато, - Медвідь

Таку думку Медвідь висловив в ефірі програми "Вечір з Миколою Княжицьким" на Еспресо.TV

"Моя картина якраз починається там, де завершується можливість слова, і навпаки: слово починається там, де закінчуються можливості картини. То є дві різних форми мистецького вислову. Вважаю, що художник, позбавлений інтелекту та відчуття моралі, а це завжди взаємопов’язано - якщо немає інтелекту, то й мораль відсутня. Мав би облишити пензель чи, скажімо, різець, чи стек і не хуліганити у просторі, який називається простором мистецтва. Нам блазнів множити не варто, і в мистецтві особливо," - розповів Медвідь

На думку художника, нині  не можна сказати, що на мистецьких теренах із митцем все гаразд. Медвідь зауважив, такі цінності та достоїнства митця як відповідальність, інтелект та мораль кожен трактує по-своєму. 

"Нині багато митців розуміють відповідальність, інтелект та мораль в своїх творах по-своєму. Навіть дехто у значенні доктрини соціалістичного реалізму, коли  також казали, що "маєте бути відповідальним перед громадськістю". Але якщо людина почуває себе достатньо організованою і відповідальною, то вона і в умовах тоталітарного режиму може зробити дуже й дуже багато, " - додав Медвідь.

На зауваження ведучого програми Миколи Княжицького про те, що поет Ігор Калинець був обмежений у тому, що робив, Медвідь відповів: "Але те, що робив, офіційних підстав забороняти не було. Так і  те, що  робив я, не давало підстав офіційним органам  для  якихось заборон. Формальних підстав. То присікувалися в інакший спосіб."

Художник згадав випадок 1962-го року, коли у Львівській картинній галереї відкрилася його виставка, яку розкритикувала газета "Львовская правда". За його словами не сподобалися діти на картинах - нерадісні. На той час критика в друкованому органі обкому Компартії означала заборону. Саме так і сталося,  його виставку, яка мала відбутися у Києві , після цього скасували.