Навчитися не ображатися
Останніми днями мені часто ставлять схожі питання
- Ілон Маск відключив старлінки й ми не змогли атакувати Севастополь, а ще Твіттер знову дозволив працювати російським чиновникам. Може нам послати Маска?
- В підсумковому комюніке великої двадцятки агресія Росії названа "війною в Україні". Чому ми так мʼяко обходимося з Китаєм та Індією?
- Генсек ООН готує послаблення для росіян в рамках зернової угоди. Може нам варто послати у чорту ООН?
Образитися — це найпростіше, що можна зробити. Але образа — це шлях в нікуди. Або ще точніше — це шлях до поразки. Образитися можна лише тоді, коли ти знаєш, що поза ображеного дозволить тобі різко підняти ставки та виграти. В іншому випадку, образа дасть лише козирі ворогу і спростить життя союзникам (ви образилися, значить ми вам не потрібні). Треба шукати інші варіанти виходу з ситуації, як би це складно не було.
Читайте також: Ердоган руками Путіна руйнує систему санкцій
Чорно-білий світ хороший в ретрофільмах, а життя має сотні відтінків білого та чорного (про кількість відтінків сірого навіть тяжко уявити). В моїй попередній книзі "Політики не брешуть", видавництво Наш Формат є окрема глава "Політики не ображаються". І там є приклад, який пояснює це правило.
І цей приклад Нельсон Мандела, який після двох десятиліть в тюрмі прийняв рішення не ображатися на білих задля того, щоб його країна розвивалася. І через два десятиліття після його смерті можемо бачити наскільки він виявився розумнішим і проникливішим за свого сусіда — диктатора Зімбабве Роберта Мугабе.
Все це я веду до того, що нема простих відповідей на складні питання. А ми, особливо наша бульбашка в ФБ, кожен день веде с*ачі навколо пошуку найпримітивніших відповідей на складні питання. І відповідь на це — нові с*ачі. На жаль.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе