Суди масово розглядають справи про стягнення боргів за комунальні послуги

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

За словами голови комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу, керівниці адвокатського бюро адвоката Тетяни Даниленко, ключовою причиною цього стала зміна правового режиму щодо заборгованостей.

"Наразі в судах масово почали з’являтися справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги… механізм "замороження" боргів більше не діє", — пояснила вона.

Водночас українське законодавство не передбачає автоматичного списання боргів за ЖКП. Як зазначає Даниленко, у разі спору споживач може лише зменшити або частково оскаржити суму заборгованості за наявності відповідних підстав. Вона також нагадала, що з 1 січня 2026 року діє норма, яка зобов’язує надавачів послуг самостійно здійснювати перерахунок плати у разі ненадання або надання послуг неналежної якості — "автоматично, без заяв і звернень від жителів".

Окремо юристка звернула увагу на територіальні винятки: "звільнення від примусового стягнення боргів наразі діє лише для територій активних бойових дій" і не поширюється на зони потенційної загрози. Громадяни, які тимчасово перебувають за кордоном, не звільняються від обов’язку утримання житла, однак можуть зменшити частину нарахувань, звернувшись до постачальників послуг. Водночас оплата за опалення та утримання будинку залишається обов’язковою.

Ще одним важливим аспектом є позовна давність. За словами Даниленко, "загальна позовна давність тривалістю у три роки" застосовується судами лише у випадку, якщо споживач сам заявить про її сплив. При цьому на практиці постачальники часто намагаються стягнути борги за максимально тривалий період.

Юрист адвокатського бюро Івана Хомича Олександр Груздєв наголошує, що комунальні підприємства успішно стягують борги навіть без письмового договору. Він посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою фактичне користування послугами вважається договірними відносинами.

"Окрім основного боргу, суди стягують інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення", — зазначив він.

Водночас Груздєв нагадав, що закон забороняє стягувати борги, які виникли після 24 лютого 2022 року, зі споживачів, що залишили місце проживання, а також застосовувати фінансові санкції в зонах бойових дій чи окупації. Разом із тим, "сам воєнний стан не звільняє громадян України від обов’язку сплати за комунальні послуги загалом",  а єдину модель погашення накопичених боргів буде сформовано вже після його завершення.

Адвокат Євген Буліменко підтверджує: у разі наявності заборгованості виконавці послуг звертаються до суду, і "такі позови в переважній більшості задовольняються судами", якщо споживач не доведе помилковість нарахувань. Поширеною є й практика судових наказів — коли рішення ухвалюється без судового засідання та виклику сторін.

• Згідно з законопроєктом №14005 пропонується спрощена система виконавчого провадження і якщо боржник після трьох попереджень не оплатить борги, то лише тоді житло може бути примусово виставлено на продаж.