Як Банкова впливає на Укрінформ. Коментар Олександра Харченка

Пан Олександр очолював національне інформаційне агентство "Укрінформ" з 2014 по 2023 рік. Наразі він є головним продюсером проєкту "Країна" та "Газета.ua". Розмова відбулась в рамках програми "Коментар" на ютуб-каналі "Еспресо".

Як і чому зняли Олександра Харченка з посади, яку він обіймав майже 10 років

Нещодавно видання "Українська правда" опублікувало розслідування, у якому стверджується, що Олексій Мацука на посаді голови державного інформаційного агентства "Укрінформ" поширював серед працівників темники – списки бажаних та небажаних спікерів. Авторка статті зазначає, що до 9 листопада 2023 року ви очолювали це агентство. Того дня до приміщення прийшли люди та заявили про зміну керівництва. Як ви запам'ятали цей день? Чи були якісь передумови, чи повідомляли вас про зміну керівництва?

Для мене зміна керівництва не стала несподіванкою. Здивувало радше те, як це відбулося. Я знав, що зі мною не буде продовжено контракт ще за місяць до тих подій від тимчасово виконувача обов'язки міністра культури та інформаційної політики. Мені навіть регулярно повідомляли про потенційних кандидатів, серед яких часто згадували прізвище Мацука.

Зміна керівництва планувалася на перше число місяця, і я вже повідомив колектив, що наступного дня прийде новий директор. Проте наказ було скасовано, і мені дозволили продовжувати виконувати обов'язки генерального директора.

Комісія журналістської етики одноголосно проголосувала за виключення Олексія Мацуки через розповсюдження темників
Фото: фейсбук сторінка Олексія Мацуки

Я працював на своєму робочому місці, коли дізнався, що до приміщення прийшла група людей. Вони не зайшли до мене, хоча у нас була домовленість із міністром про те, що я залишуся заступником генерального директора. Я не мав наміру влаштовувати протести чи конфлікти, мені важливо було зберегти традиції та людей у колективі.

Однак, коли група людей оголосила про пресконференцію для представлення нового генерального директора, це було дуже дивно і незрозуміло, адже до мене особисто ніхто не зайшов, щоб попередити чи прояснити ситуацію 

Як пояснювали причину заміни людини, яка обіймала цю посаду десять років?

Насправді я навіть не питав про причини цього рішення. Очевидно, що в владних кабінетах давно розглядали цю можливість. Я розумів, що влада сприймає мене як керівника, але водночас ставлення до нас, зокрема до "Укрінформу" і "Суспільного", було неоднозначним: "вони наче наші, але наче й не наші".

Тому я не був здивований, що вирішили не продовжувати мій контракт і знайти іншу людину. Питанням для мене було лише, хто буде моїм наступником. Регулярно повідомляли, що Мацука вже пройшов співбесіду на Банковій. Неочікуваним був лише момент перенесення зміни з першого числа. Коли я запитав міністра, що відбувається, він сказав, що Мацука вже тут і новий керівник скоро буде представлений, хоча я вже півдня працював, видавав накази та керував колективом.

Перелік тем, спікерів і небажаних спікерів у Львівській області. Джерело: "Українська Правда"

Як впливала Банкова на редакційну політику Укрінформу за часів Порошенка та Зеленського

Як відбувалася робота "Укрінформу" за вашого керівництва? Чи намагалися на вас або на редакцію тиснути? Чи прослідковувались вже тоді бажання влади контролювати редакційну політику?

Усі влади схожі в тому, що прагнуть здаватись кращими, ніж є насправді. Питання тут у формі та силі цього бажання. Я прийшов у 2014 році, коли ще тривав Майдан. Мене призначили генеральним директором наприкінці березня 2014 року, і тоді ніякого прямого тиску з боку влади на контент не було.

Коли президентом став Петро Порошенко, я також не пригадую випадків прямого тиску чи примусу. Про темники або списки заборонених спікерів взагалі не йшлося. Були лише рекомендації, поради або інформаційні зливи. Ми весь час намагалися тримати планку та бути об'єктивними. 

Прямого тиску ніколи не було. Іноді нам рекомендували матеріали або зливали інформацію, але ми намагалися зберігати об'єктивність і не йшли на публікацію сумнівних речей.

Цікава паралель: нинішня влада намагається "втопити" одного з мерів великого міста, рекомендувавши нам матеріали з посиланням на певні джерела, які могли б його дискредитувати. Раніше влада боролася з іншим мером — мером Львова, намагаючись дискредитувати його через сміттєву кризу.

Однак влада не завжди була єдиною. Наприклад, історія з прем'єром Яценюком. Тоді відомий блогер та політик Сергій Лещенко звинуватив нас у піарі Яценюка через статтю, де ми писали, що поліція оштрафувала його дружину за розмови за кермом. Це була правдива інформація від поліцейського. Лещенко "розтрубив" це як скандал, звинувачуючи нас у піарі прем'єра. Пізніше він перепросив, але такий випадок показує, як іноді траплялися непорозуміння.

Радник голови Офісу президента України Сергій Лещенко. Фото: Офіс ПрезидентаКажуть, що Сергій Лещенко зараз є серед тих, хто курує редакційну політику "Укрінформу" від Банкової. Це важливо, бо ви згадали події, які сталися давно, і його ім'я знову фігурує тепер. Виглядає, що у Лещенка можуть бути власні інтереси щодо агентства. Як це пояснити? 

Я б не будував конспірологічних теорій про роль пана Лещенка сьогодні. Він колись був відомим журналістом, і [коментувати] його участь у медіаполітиці — це потребує інсайдерської інформації, якою я зараз не володію.

При Зеленському теж не було прямого тиску, темників чи списків заборонених спікерів. Знову ж, були рекомендації та інформаційні зливи, які ми намагалися збалансувати. Важливо розуміти, з якого "під'їзду Банкової" йдуть такі рекомендації, адже різні люди можуть мати свої інтереси та зводити рахунки. Очевидно, це зіграло свою роль, коли приймалося рішення про продовження мого контракту. Це моя гіпотеза, але якби я був більше "своїм хлопцем", сьогодні ми б обговорювали зовсім інші події.

Які зміни можуть чекати на "Укрінформ"

Сергій Череватий, якого 24 травня 2024 року призначили генеральним директором українського національного інформаційного агентства Укрінформ
 Фото: Укрінформ

Чесно кажучи, достеменними інсайдами я не володію. Але наскільки розумію, поширення темників викликало обурення серед країн G-7, багато професійних журналістів звільнилися. Це лише підігріло несправедливу атмосферу, де людей ділили на "своїх" і "чужих", а не за професійними якостями.

Агентство почало втрачати свою репутацію і вже не фігурувало у "білому списку" медіа. Очевидно, медійні організації, які стежать за дотриманням стандартів, помітили ці зміни. Не було іншого виходу, як рятувати репутацію агентства, призначаючи нового керівника.

Про Сергія Череватого я чув позитивні відгуки. Люди, з якими я спілкувався, також висловлювалися про нього позитивно. Однак військовому журналісту буде непросто адаптуватися до цивільного медіапростору, особливо в такий турбулентний період. Тільки час покаже, як це буде. У мене немає гіпотези про те, як це буде. Сподіваюся, що зміни будуть позитивними, бо багато людей вклали душу і серце в це агентство. Дуже хочеться, щоб Укрінформ працював як конкурентне, авторитетне, оперативне та об'єктивне медіа.