"Є деякі речі, які мені не зовсім зрозумілі": авіаексперт Криволап про атаку на Україну 15 червня
Оскільки в умовах великого міста Циркони не здатні самостійно наводитися на цілі через відсутність температурного контрасту, ворог використовує їх для повторних ударів по місцях уже наявних пожеж
Таку думку висловив авіаексперт Костянтин Криволап у проєкті "Тепер Головне" на Еспресо.
"Є деякі речі, які мені не зовсім зрозумілі, але воно так, як є. Під час атаки, коли ще не було ракет, ані Цирконів, ані Іскандерів, тим більше крилатих ракет, була вже повітряна тривога була пов'язана з присутністю "шахедів". І було виключене світло в північній частині Києва і там частково Київської області. І це мені не зовсім зрозуміло, тому що у нас всі об'єкти, скажемо, від "шахедів" повинні бути досить серйозно захищені. Ну, те, те, що я знаю, то воно було захищене. Як сталося так, що був вражений якийсь елемент інфраструктури і пропало світло, мені, чесно кажучи, не зовсім це зрозуміло", - сказав він.
За його словами, атака підтвердила попередні оцінки щодо виробничих можливостей Росії з виготовлення ракет різних типів, зокрема Х-101, "Іскандер-М" та "Циркон".
Експерт зазначив, що всі крилаті ракети типів Х-101 та «Калібр», які були застосовані під час удару, за попередніми даними, були перехоплені українською протиповітряною обороною.
"В іншому атака особливо нічим не відрізнялася, вона тільки підтвердила ті цифри, які у нас були в розумінні, на що здатна Росія, тобто яка у неї виробнича потужність ракет Циркон, ракет Іскандер-М, Х-101. Ці дані фактично були підтверджені. Далі атака за своєю, скажемо, технологією або тактикою, вона була з невеликою відмінністю. Вони фактично в дві хвилі трохи міняли черговість запуску різних типів озброєння. Але фактично всі 100%, 30 ракет було запущено Х-101 і Калібри. Ці всі ракети були перехоплені і знищені", - розповів він.
Костянтин Криволап вважає, що судячи з цього, у нашої країни з'явилися засоби боротьби з Цирконами і з Іскандерами-М.
"І там частина з них була теж фактично уражена. По інтенсивності було таке: "шахед", балістика, Циркон. Потім "шахед", потім балістика, Циркон і ще додаються крилаті ракети. Отакі були послідовності. І я хочу сказати, що наше ППО, коли є чим працювати, незважаючи на те, що була дуже потужна атака і за розміром, і за об'ємами, і за, скажемо, невибірковістю ураження, тому що мені здається, що росіяни лупили зараз туди, куди попадеться, за їх виключенням Лаври, за виключенням терміналу Нової пошти", - зазначив експерт.
Особливу увагу він звернув на використання росіянами ракет «Циркон». На його думку, ці ракети можуть застосовуватися не лише для ураження визначених цілей, а й для повторних ударів по районах, які вже були атаковані іншими засобами ураження.
"І що ще дуже характерно, це те, що Циркони, я не міг раніше повністю зрозуміти, яка в них мета, але зараз зрозуміло. Циркон - це протикорабельна ракета, яка наводиться по контрастній температурній цілі. І тільки коли в тебе є корабель, то на фоні морської гладі, так би мовити, морської поверхні, це буде контрастна ціль. А от якщо там є щось таке однакове за своїми температурними характеристиками, як місто, там десь тепліше, десь холодніше, виявити ціль для Циркона майже неможливо. А тут вони були використані. Для чого? І чому? Тому що там були ураження, і там були якісь пожежі, якісь вогнища, якісь руйнування. І саме в ці місця заходили, намагалися зайти Циркони. Минулого разу вони заходили, тому що ми не могли їх збивати. От така історія стосовно цієї нічної атаки", - додав він.
Костянтин Криволап припустив, що така тактика пояснює використання Цирконів під час останніх атак. Він також нагадав про випадки повторних ударів по місцях ліквідації наслідків обстрілів, унаслідок яких гинули працівники екстрених служб.
"Я не міг це зрозуміти, коли були перший раз от позаминулої атаки, вони використали три Циркони. Я не міг це зрозуміти, навіщо в Курську область завозити береговий комплекс Бастіон, що там шукати, підводні човни в степах України, як то кажуть. А от коли був другий удар, то там було вже таке по Дніпру було нанесення удара Іскандером, а після Іскандера, коли прибула медицина, і прибули ДСНСники, нанесений був повторний удар, і там загинула людина. Сьогодні в Харкові загинуло чи то чотири, чи то п'ять, тому що спочатку було повідомлення, що п'ять людей загинуло ДСНСників при повторному ударі. А потім вже ближче до вечора було повідомлення, що чотири, але загальна кількість все одно 10 людей. І це каже про те, що росіяни, ну, не то, що вони не виконують ніякі правила ведення війни, а вони ведуть себе як нелюді. Ну, це нічого нового, нам це не повідомило", - підсумував він.
Атака на Києво-Печерську лавру
Унаслідок масованої російської атаки на Київ ракетами та ударними безпілотниками у ніч на 15 червня на території Києво-Печерської лаври виникла масштабна пожежа. За попередніми даними, займання сталося внаслідок прямого влучання. Найбільших пошкоджень зазнав Успенський собор, де загорілася покрівля.
За даними ДСНС, площа загоряння покрівлі храму становила приблизно 800 квадратних метрів. Завдяки роботі рятувальників пожежу вдалося взяти під контроль.
Намісник Києво-Печерської лаври єпископ Авраамій повідомив, що після влучання розпочалася термінова евакуація церковних реліквій. З охопленого вогнем собору та прилеглих приміщень виносили стародавні ікони, антимінси з частинками мощей та інше богослужбове начиння, що має значну історичну та духовну цінність. Єпископ закликав вірян молитися за збереження святині, а також звернувся до міжнародної спільноти, представників релігійних організацій, культурних інституцій щодо необхідності захисту духовної та культурної спадщини України, оскільки це є спільною відповідальністю перед історією та майбутніми поколіннями.
Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній заявив, що удар по Лаврі — це російський злочин проти людяності, проти історії, проти християнства.
Києво-Печерська Лавра входить до списку під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року, а її атака – один з найважчих злочинів проти світової культурної спадщини, — відзначила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики України Тетяна Бережна.
- Актуальне
- Важливе