Закон про освіту прийняли без погодження з нацменшинами, - угорський депутат

Новий український закон про освіту, включно зі ст. 7 про обов'язкове навчання у школах державною мовою, приймався Верховною Радою нашвидкоруч та без погодження з угорською громадою Закарпаття

Про це заявила в ефірі "Радіо Свобода" член угорського парламенту, голова Європейського конгресу українців Ярослава Хотяні, передає Еспресо.TV.

За її словами закон приймався "дуже швидко", й перед його прийнятттям законодавці не врахували точку зору та пропозиції національних меншин.

Хотяні зазначила, що для покращення вивчення державної мови угорцями України достатньо було б обмежитися збільшенням кількості учбових годин та новими підручниками, замість того аби на законодавчому рівні впроваджувати повний перехід на українську мову навчання, починаючи з 5 класу.

Читайте також: Нуль українських шкіл та жорстка мадяризація. Чи має права Угорщина погрожувати Україні

 "Угорці Закарпаття, як лояльні громадяни України, і навіть угорці Угорщини, і уряд, вони не проти (викладання у школах українською - ред.). Вони кажуть: посилюйте українську мову, давайте більше уроків, давайте професійних, гарних вчителів, давайте гарні підручники, як ви так переживаєте, щоб ми знали українську мову", - прокоментувала вона.

При цьому головною проблемою Хортяні вважає брак якісної навчальної літератури.

Читайте також: На Україну через реформу освіти посипались погрози інших країн. Що такого в новому законі

"Немає нормальних словників, немає нормальних підручників. Як тоді діти можуть вчити 2-і не споріднені мови?" - обурилася угорський парламентарій.

За зразок системи вивчення державної мови національними меншинами вона запропонувала узяти те, як в Угорщині побудовано навчання сербів, які з 1 по 12 клас навчаються сербською, а державною мовою (тобто угорською) у них викладається лише угорська мова та література.

Разом з тим нещодавно прийнятий Радою закон про освіту вона називає "чудовим" й наголошує, що там "багато позитивного".