Нуль українських шкіл та жорстка мадяризація. Чи має право Угорщина погрожувати Україні

Найгучнішим критиком нового українського закону про освіту стала Угорщина. Інші країни, які також висловлюють незадоволення, роблять це значно тихіше. Хоча, наприклад, скасування візиту президента Румунії до Києва, який довго планували, також стало значним дипломатичним провалом.

Але саме з Будапешту лунає найбільше погроз, однією з них стала обіцянка блокувати всі рішення Євросоюзу, спрямовані на зближення з Україною.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що український закон про освіту суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

З цієї причини, він буде ініціювати перегляд Угоди під час наради очільників МЗС країн-членів Євросоюзу, яка відбудеться 16 жовтня.

Існує ціла низка причин того, чому угорський уряд поводиться саме так, як він поводиться зараз. Це і близькі парламентські вибори, на яких прем'єр-міністру Віктору Орбану хочеться перемогти й забезпечити собі третій строк на посаді. Це і дружба Орбана з Володимиром Путіним. Це і особливе ставлення Угорщини до Закарпаття, яке колись було складовою Австро-Угорської імперії.

Але критикуючи Україну уряд в Будапешті сильно лукавить. Угорщині так само можна зробити багато закидів щодо її мовної політики та м'яко кажучи нерозумних вчинків у галузі освіти.

Мадяризація

Політика асиміляції неугорських народів почалася ще наприкінці 18-го сторіччя. Її об'єктом були хорвати, словаки, румуни, євреї, серби, українці (карпатські русини). Спочатку це був процес відродження власне угорської мови, яка до того вважалася мовою "низів". Але згодом до її вивчення примусово стали залучати всіх неугорців, що, звісно, викликало невдоволення і спротив.

Особливо агресивного характеру політика мадяризації набула після 1867 року, коли було утворено дуалістичну монархію - Австро-Угорщину. "Мадяри здобули цю державу для мадярів, а не для інших. Тому зверхність і гегемонія мадярів сповна виправдані", - говорив прем'єр-міністр Королівства Угорщина Кальман Тис.

Певний час він був ще й міністром внутрішніх справ і в той період закрив три словацькі гімназії, звинувативши їхніх керівників у проповідуванні панславізму. Така ж доля спіткала і єдину на Закарпатті учительську семінарію, розташовану в Ужгороді, де навчання відбувалося українською мовою. А згодом навчання у більшості шкіл стало вестись лише угорською мовою.

У 1879 році було ухвалено закон, за яким угорська мова стала обов'язковим предметом у всіх народних школах та гімназіях. А вивчення "рутенської" (фактично ж української) мови як обов'язкової на Закарпатті було скасовано.

У 1891 році всі населені пункти Королівства Угорщина отримали угорські назви. А всі неугорці примусово отримали угорські імена та прізвища.

Як наслідок, угорці, які згодом опинилися поза межами своєї країни, стали жертвами зворотньої дискримінації. Конфлікти через мовні питання в Угорщини виникали і з Румунією, і зі Словаччиною, коли обидві країни, як вважали в Будапешті, ухвалювали рішення, що утискають угорців та їхню мову.

Скільки в Угорщині українських шкіл

За даними Міносвіти, сьогодні в Україні працює 71 угорська школа, де викладання з першого по одинадцятий клас ведеться угорською ж мовою. Суть статті 7 нового закону про освіту полягає в тому, що тепер з 5-го класу більшість предметів викладатиметься українською. Але історія рідного народу та угорська мова, звісно, і далі викладатимуться угорською. А також і всі інші предмети - до 5-го класу.

Читайте також: Реформа освіти: Що реально зміниться для дітей, батьків та вчителів

І будь-кому, хто читав закон, зрозуміла абсурдність заяв угорського уряду про те, що Україна хоче закрити школи, де йде навчання мовою національних меншин.

"Ми не збираємось закривати подібні школи. Ми лише розширюємо можливості дітей на навчання державною мовою в цих школах", - пояснювала ситуацію міністр освіти Лілія Гриневич.

Власне, у самій Угорщині ситуація зовсім інша. Так, українська діаспора там малочисельна, якщо порівнювати її з угорською меншиною в Україні - близько 8 тисяч осіб. Тим не менш, як пише "Німецька хвиля", посилаючись на дані Ради Європи, ні початкових, ні середніх шкіл з українською мовою викладання в Угорщині немає.

Угорська влада пояснює це тим, що від української громади не надходить запитів на відкриття українських шкіл. А ще тим, що серед угорських вчителів мало тих, хто хотів би викладати українською мовою.

Політична кон'юнктура

Парламентські вибори, які чекають на Угорщину наступного року, визначають агресивний стиль поведінки уряду щодо українського закону. Партія "Фідеш" яку очолює прем'єр-міністр Віктор Орбан, має непогані рейтинги. Але їй у спину дихає радикальніша партія "Йоббик".

Її представники, зокрема, вже назвали ухвалення закону про освіту "провалом політики Орбана щодо України". Тож прагнення уряду зіграти на темі захисту співвітчизників у Закарпатті від "зазіхань" українського уряду може стати непоганим грунтом для зміцнення позицій.

Але погрози Будапешту "блокувати будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС", виглядають лицемірно.

Уряд Орбана сам є об'єктом постійної критики з боку структур ЄС через ухвалення законів, які з точки зору Брюсселя утискають права людини, свободу слова тощо.

Читайте також: Як угорський прем'єр намагається грати в Путіна, а виходить Янукович

Одним із найбільш гучних скандалів став намір уряду закрити Центрально-Європейський Університет (CEU), заснований Джорджем Соросом. Викладання там ведеться англійською мовою і навчаються там, переважно, студенти з інших країн. Наміри уряду спровокували навесні цього року масові протести, а Єврокомісія запустила спеціальну процедуру, яка в кінцевому результаті може призвести до фінансового покарання.

А чого варта історія з дебреценськими професорами, які зробили Путіна почесним доктором свого навчального закладу. Це викликало м'яко кажучи нерозуміння з боку ЄС, який наклав на багатьох друзів та соратників російського президента санкції за анексію Криму та розв'язування війни на сході України. Обурились навіть викладачі Дебреценського університету.

Зараз йде активна робота з доопрацювання закону про освіту. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, дискусійна 7 стаття "буде уточнена". Вона також має намір у середині жовтня провести зустріч зі своїм угорським колегою. Втім, не факт, що це заспокоїть уряд Орбана.