Фото опубліковано на сайті телескопа.
Зазначено, що бульбашка, яка розширюється, – це надмасивна чорна діра, що поглинає розташовану у верхній частині зображення галактику SDSS J1354 + 1328.
Надмасивні чорні діри представляють найбільший тип і розташовані у центрі майже всіх великих галактик. Рентгенівське випромінювання з галактики, про яку йдеться (її назва — SDSS J1354+1327) вловив телескоп Chandra. Це дозволило вченим точно визначити розташування центральної чорної діри.
Об'єкт віддалений від Землі на відстань 900 млн світлових років у сузір'ї Волопаса.
Після того, як Чорна діра "поїла", вона "відригнула": коли космічний газ наближається до воронки, його засмоктує всередину. Однак частина енергії викидається назад у космос, і це виглядає як відригування.
Телескопи Hubble і Chandra зафіксували нову "відрижку" чорної діри на відстані приблизно 800 мільйонів світлових років від нас. Але також вони помітили залишки іншої "відрижки", яка сталася 100 тисяч років тому.
"Чорні діри — страшні ненажери, але їхні манери за столом залишають бажати кращого", — жартує співробітниця Колорадського університету в Боулдері Джулі Коумерфорд на 231-му засіданні Американського астрономічного товариства у Вашингтоні.
"Є чимало прикладів, коли чорні діри виштовхують одну відрижку. Але ми виявили галактику з надмасивною чорною дірою, яка відригнула не один раз, а двічі". Сама "відрижка" складається з потоку високоенергетичних частинок, викинутих із чорної діри.
"Ви заходите в кімнату й відчуваєте в повітрі сморід відрижки від салату. А людина тимчасом вже перейшла до основної страви й знову відригує, та так потужно, що аж здригається кухонний стіл".
Доктор Коумерфорд повідомила, що чорна діра проходить "бенкетний" цикл: відригує, дрімає, а потім усе спочатку.
Ці спостереження важливі, адже вони підтверджують попередні гіпотези, яких дотепер не демонстрували: чорні діри проходять такі цикли. Згідно з очікуваннями вчених, у процесі поїдання та відригування чорні діри яскравішають, а під час фази сну знову тьмяніють.
"Гіпотетично чорні діри мають спалахувати й гаснути дуже швидко. І даний галактичний доказ існування чорних дір справді блимає — з періодичністю 100 тисяч років. З погляду людини це дуже довго, але за космологічними мірками дуже швидко", — розповіла Джулі Коумерфорд.
Вчені гадають, що виверження з чорної діри сталося двічі, бо вона поглинула дві окремі "страви". Причина може критися в тому, що галактика, в якій вона перебуває, зіштовхнулася з іншою, сусідньою галактикою. І це зіткнення породило достатню кількість космічного газу, яким могла поживитися чорна діра.
"Ці дві галактики пов'язує зоряно-газовий шлейф. Внаслідок цього зіткнення газ ринув потоком до надмасивної чорної діри. Вона живилася двічі, а залишки газу з себе вивергнула", — пояснив дослідник з Колорадського університету.
Читайте також: Марс, позаземне життя та 9-та планета. Як люди за рік наблизились до зірок