Про це заявив заступник глави МОН Павло Хобзей під час першої консультації з представниками нацменшин щодо мови освіти в школах у рамках проекту закону "Про загальну середню освіту", передає прес-служба міністерства.
"В одній із рекомендацій Венеційської комісії йдеться про звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог. Ми виконуємо рекомендації комісії, тому в одному з пунктів мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту" передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу. Але водночас вони повинні забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти", - сказав Хобзей.
Таким чином, національна громада може відкривати приватні школи і навчати учнів за своїми правилами, але муситиме виконувати стандарт щодо вивчення української мови.
Чиновник уточнив, що у новому держстандарті для початкової освіти, який має затвердити Кабмін,передбачено вивчення у 1-4 класах української мови 5 годин на тиждень. Яким буде цей відсоток у базовій та профільній школах, пропишуть у нових державних стандартах, які наразі створюють.
У зустрічі взяли участь представники молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад. Це була перша очна консультація міністерства з нацменшинами щодо мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту". Ще низка зустрічей заплановані на лютий-березень цього року.
Під час обговорення представники національних меншин висловили свої зауваження та пропозиції до проекту статті, які враховуватимуться під час її остаточного формулювання. Крім того, учасники зможуть надіслати свої пропозиції впродовж ще тижня у письмовій формі.
У середу, 14 лютого, уряд схвалив розроблений МОН проект закону, що має внести зміни до перехідних положень закону "Про освіту" та збільшити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023 року.
Читайте також: Нуль українських шкіл та жорстка мадяризація. Чи має права Угорщина погрожувати Україні